На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Автор
Жанр
Дата выхода
13 февраля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олексій Кононенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.
📚 Читайте "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Тодi Маммедджан йому сказав:
– Батько не велiв менi продавати цю верблюдицю, i я ii не продам. Вiзьми будь-якого iншого верблюда.
Вершник знову покрутився у стадi i знову схопив ту ж верблюдицю. Тодi Маммедджан подумав: «Якщо за верблюдицю вiн вiддасть менi коня, що пiд ним, i хурджин[10 - Хурджин – перекидна сумка iз шкiри чи килимноi тканини, верблюдиця була матiр'ю усiх верблюдiв у стадi.] золота, то я – хай буде що буде – продам цю верблюдицю».
– Гей, вершнику, – сказав Маммедджан, – якщо ти вiддаси менi свого коня, я продам тобi цю верблюдицю.
Вершник погодився, зiйшов з коня, вiддав його, взяв стару верблюдицю i подався собi. А слiдом за старою верблюдицею кинулися бiгти i всi iншi. Хлопчик верхи на конi намагався завернути то одного, то другого верблюда, та нiчого з того не вийшло. Кiнь пiд ним захропiв, роздув боки i упав мертвим. Так верблюди й утекли, тому що та стара Маммедджан залишився пiшим серед пустельного степу. Вiн подумав: «Як же я тепер прийду до батька i що я йому скажу?»
І пiшов Маммедджан свiт заочi.
– Маммед-джан,[11 - Маммед-джан – букв, «дорогий Маммед», тут лагiдне звертання.
Маммедджан пiдiйшов, i у нього в руках опинився хурджин золота. Озирнувся вiн i побачив двох коней. Маммедджан миттю прив'язав хурджин на спину одного коня. Тут iз ворiт вийшла дочка хана, вони сiли на коней i вирушили в дорогу. По дорозi Маммедджан не говорив нi слова, i дiвчина подумала: «Чому це Маммед нiчого на каже менi?» А коли нарештi зiйшло сонце, вона побачила, що це зовсiм iнший юнак.
Якось Маммедджан вийшов на вулицю i знайшов намисто. Вiн повернувся додому, показав його дружинi, а та й говорить:
– Такого намиста немае нi у хана, нi у падишаха.
– Якщо так, – сказав Маммедджан, – я пiднесу його в дарунок хановi цього мiста i познайомлюся з ним.
Вiн поклав на тацю багато рiзних речей, а зверху – намисто i вирушив до хана. Хан вiдразу ж вийшов йому назустрiч.







