На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Автор
Жанр
Дата выхода
13 февраля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олексій Кононенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.
📚 Читайте "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Рiвно через дев'ять мiсяцiв i десять днiв народився у Бахаветдiна син, i його назвали Маммедджаном.
Бахаветдiн, не маючи коштiв, подався пасти верблюдiв,[9 - Пастухи Туркменii, якi займалися вiдгiнним скотарством, бiльшу частину часу були вiдiрванi вiд своiх родин. Робота пастуха вважалася важкою (вони жили в землянках i куренях, подовгу буваючи пiд вiдкритим небом i страждаючи вiд спеки, дощiв та морозу) i небезпечною (постiйно доводилося захищатися вiд хижих звiрiв та грабiжникiв).] а сам усе згадував Маммедджана.
– Був би ти хороший, хiба допустив би ти, щоб твiй батько пас верблюдiв?
Маммедджан прийшов додому i запитав:
– Матiнко, у мене ж батько е?
– Є, вiн пасе верблюдiв, – вiдповiдала мати.
Взяв тодi Маммедджан у руку палицю, захопив iз собою перепiчку i вирушив на пошуки свого батька. Ішов вiн три днi i нарештi пiдiйшов до стада верблюдiв. Запитав вiн пастуха:
– Чиi це верблюди?
– Бахаветдiна-Верблюда, – вiдповiдав пастух.
Пiшов Маммедджан далi, i знову натрапив на стадо. Дивиться вiн – збоку бiля стада сидить якийсь старий i годуе борошняною бовтанкою стару верблюдицю. Пiдiйшов до нього Маммедджан, привiтався, i старий йому вiдповiв. От сiли вони, i старий почав запитувати хлопчика:
– Звiдки ти i куди йдеш?
– Мiй батько пiшов пасти верблюдiв, i я йду до нього, – вiдповiдав хлопчик.
– Хто ж твiй батько? – знову запитав старий.
– Мiй батько Бахаветдiн-Верблюд, а мати – Бiбi, – вiдповiдав хлопчик.
Тодi Бахаветдiн-Верблюд обняв хлопчика за шию, поцiлував його i сказав:
– Ах, синку, що тобi тут робити? Іди живи в поселеннi. Поклади в одну кишеню золото, в iншу – срiбло i розкидай навколо себе.
А син йому вiдповiдав:
– Як же це так, батьку: ти будеш пасти тут верблюдiв, а я – жити в поселеннi?
Батько схвалив слова сина i вирiшив повернутися додому. Почали вони збирати речi. Ось батько доручае синовi:
– Синку, продавай верблюдiв – самцiв i самок, усiх верблюдiв продавай, але тiльки не вiддавай оцю стару верблюдицю.
Пiшов батько у поселення, а до хлопчика приiхав якийсь вершник i запитав:
– Чи не продаси худобу?
А Маммедджан йому вiдповiв:
– Не продам.
– Якщо не хочеш продавати всiх верблюдiв, то хоч продай трьох-чотирьох, – попросив вершник.
– Добре, – вiдповiв Маммедджан.
Вершник покрутився в стадi i зловив стару верблюдицю.







