На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Сказки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Жанр
Дата выхода
14 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олександр Фільц-Павенцький) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Я – Олександр, Фільц за батьком, Павенцький за мамою. Мої батьки, діди, прадіди і так далі львів’яни в енному поколінні; тут понароджувались і тут… перед тим як піти, зобов’язані докладатись до історії міста і решти світу – на власний розсуд і манір. Мабуть, мені випало хоч якось заповнити цю прогалину – у власний спосіб і за суб’єктивною необхідністю. Я виявився психіатром за спеціальністю «професор» і на цій фаховій дорозі мав чудового товариша, в минулому також психіатра – Андрія Більжо. Нині він глобально відомий карикатурист і письменник, родом із Москви, але живе здебільшого у Венеції, бо так склалися обставини і його стосунки з нинішнім російським руководінням. Тепер, після останньої зустрічі з Андрієм у Львові, де він презентував свою суперову книжку про п’ятьох улюблених письменників, мене заїло, і з почуття злосливої заздрості мені довелося написати ще декілька опусів буйдологічного типу. Залишається лише щиро подякувати видавництву «Фоліо» за пережите приємне здивування: цю книжку з ілюстраціями Андрія Більжо.
📚 Читайте "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А на землях захiдних, що пролягли аж до моря, зневажений Всеволодом киiвським та його братами, Ростислав, четвертий онук князя Ярослава, заснував свое могутне князiвство i перенiс його столицю у Галiч. Так вiн зробив, аби вiдомстити за свое вигнання з Киева. Бо не лише стояв Галiч доладно над Днiстром, а мав ще славнiшу, анiж Киiв, назву. Те знав Ростислав од свого дiда Ярослава, названого Мудрим. Той, у свою чергу, розповiдав своiм онукам усiлякi iсторii великокняжого роду, а серед них одну, вельми прецiкаву.
Тут будет реклама 1
І от яку.
Ще за часiв Святославового князювання (додамо вiд себе, що було це у другiй половинi Х столiття), зрозумiвши, що не здолати iм Вiзантiй, полюбили бояри не лише торгувати, а ще й потiшити плоть i душу у найбагатшому мiсцi з найбагатших – у самому серцi Константинополя. Сюди, на лiвий берег затоки, вiд злих очей захованоi мiж горбами, а вiд ворогiв – перечепленоi грубезним ланцюгом, збиралися багатства з усiй кiнцiв ойкумени. Недарма iмператори вiзантiйськi, а до них iще греки, оберiгали цю затоку як запоруку процвiтання.
Тут будет реклама 2
І називали ii заслужено – Золотим Рогом. А купцi зiвсюди, що з ними втiшалися бояричi руськi, услiд за простим людом, що усiм iм прислужував, називали цю затоку за старим звичаем персидських купцiв – „HALIC’“. Бо так межи собою люд iменував те мiсце, а не iнакше (прим. автора – воно й тепер називаеться – Галiч, i у нинiшньому Стамбулi табличку з назвою затоки Золотого Рогу знае кожен). Коли ж княжi пасинки i бояри, котрих погнали з Киева, шукали собi iншого пристанку, то знайшли вони перед самими Карпатами неприступний верх, а перед ним широку долину.Тут будет реклама 3
Верх той омивав Днiстер, а саме мiсце нагадувало криву затоку Золотого Рогу. Поставили вони тут мури могутнi, а в них град стольний. Лише назвати не знали як. Бо хотiли мати не тiльки силу i багатство, але й славу – та таку, що затьмарить усi iншi мiста руськi, а рiвною стане самому Константинополю. Тодi-то й згадали про ГАЛІЧ, що то ЗОЛОТИЙ РІГ вiзантiйський, знаний ще з прадавнiх часiв персько-грецьких воен, – iмператорська ознака багатоi могутностi.Тут будет реклама 4
Так i назвали вигнанi з Киева княжичi свое новозбудоване мiсто.
Один iз родовитих потомкiв, Ростислав, – той самий, якого вигнали брати, – з трьома синами своiми перенесли стольний град князiвства у Галiч, а онук його Ярослав Осьмомисл укрiпив володiння, i постало князiвство врiвень з Киiвським. Саме ж князiвство перебрало назву вiд граду столичного, бо кращоi собi бажати i не могло.
Мнения
О книге «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
