На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Сказки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)

Жанр
Дата выхода
14 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олександр Фільц-Павенцький) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Я – Олександр, Фільц за батьком, Павенцький за мамою. Мої батьки, діди, прадіди і так далі львів’яни в енному поколінні; тут понароджувались і тут… перед тим як піти, зобов’язані докладатись до історії міста і решти світу – на власний розсуд і манір. Мабуть, мені випало хоч якось заповнити цю прогалину – у власний спосіб і за суб’єктивною необхідністю. Я виявився психіатром за спеціальністю «професор» і на цій фаховій дорозі мав чудового товариша, в минулому також психіатра – Андрія Більжо. Нині він глобально відомий карикатурист і письменник, родом із Москви, але живе здебільшого у Венеції, бо так склалися обставини і його стосунки з нинішнім російським руководінням. Тепер, після останньої зустрічі з Андрієм у Львові, де він презентував свою суперову книжку про п’ятьох улюблених письменників, мене заїло, і з почуття злосливої заздрості мені довелося написати ще декілька опусів буйдологічного типу. Залишається лише щиро подякувати видавництву «Фоліо» за пережите приємне здивування: цю книжку з ілюстраціями Андрія Більжо.
📚 Читайте "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
А що слово це легко читалося на французький манiр, а саме ПЕЖО, то цим усi недоречностi його появи у маленькому середземноморському мiстечку вичерпувались i не викликали нi у кого зайвого зацiкавлення. Вiдтак, з цього часу родина, яку заклав Афанiзiй-Абель Пежо, стала французькою, поховавши у собi значно ширшу i глибшу iсторiю, котру нiкому не можна було зрадити.
Postscriptum primum: лише у далекому XX столiттi iменита фамiлiя Пежо прославила назву нашого мiста по усьому свiту, навiть серед тих, хто про наше мiсто не мав анi найменшоi гадки.
* * *
Отож, беручи до уваги вiднайдений документ, сьогоднi, хоча й iз запiзненням на довгi столiття, маемо усi пiдстави покладатися на вiдновлену справедливiсть. А полягае вона у тому, що усяка iстерична колiзiя значно багатша на таемницi i що випадковостей вона не любить. Ба бiльше: лише тепер ми могли б з вами зрозумiти, здавалось би, зовсiм нез’ясовану для Львова експансiю, яка наводнила наприкiнцi минулого столiття наше мiсто.
Мiсто Пежо, 1256–2012 рр.
ІІ. Галичина
«…Коли княжi зародки Русi, маючи пишнi та багатющi землi, почали iздити у Вiзантiй i коли узрiли вони, яка розкiш правуе тут, то забажали вони i собi возвеличити своi убогi поселення, аби тим прославити й себе. А що iншого вмiння для самозвеличення, окрiм вiйни, вони спочатку не мали, то року 860 на чолi з Аскольдом, а потому ще й за Олега та Ігора ходили спiльним походом на Константинополь (так уже тодi називався Вiзантiй, а нинi – це Стамбул).
Вiдтодi на горбах Славутича (себто Днiпра) почав виростати стольний град, заснований Кием i його спритними родичами. Коли Киiв-град став багатим, хитромудрi Рюриковичi привезли з Константинополя царевну Марiю i оженили на нiй молодого княжича Всеволода, сина Ярослава Мудрого. Тим став Киiв стольним градом у рiвень з iншими, i назва його стала вiдомою повсюдно.





