На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Сказки. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Жанр
Дата выхода
14 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олександр Фільц-Павенцький) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Я – Олександр, Фільц за батьком, Павенцький за мамою. Мої батьки, діди, прадіди і так далі львів’яни в енному поколінні; тут понароджувались і тут… перед тим як піти, зобов’язані докладатись до історії міста і решти світу – на власний розсуд і манір. Мабуть, мені випало хоч якось заповнити цю прогалину – у власний спосіб і за суб’єктивною необхідністю. Я виявився психіатром за спеціальністю «професор» і на цій фаховій дорозі мав чудового товариша, в минулому також психіатра – Андрія Більжо. Нині він глобально відомий карикатурист і письменник, родом із Москви, але живе здебільшого у Венеції, бо так склалися обставини і його стосунки з нинішнім російським руководінням. Тепер, після останньої зустрічі з Андрієм у Львові, де він презентував свою суперову книжку про п’ятьох улюблених письменників, мене заїло, і з почуття злосливої заздрості мені довелося написати ще декілька опусів буйдологічного типу. Залишається лише щиро подякувати видавництву «Фоліо» за пережите приємне здивування: цю книжку з ілюстраціями Андрія Більжо.
📚 Читайте "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Вiдтепер слава князiвства – ЗОЛОТОРОГОГО – почала примножувалася серед сусiдства незмiрно.
Коли ж прийшли владарювати у Галiч Рюриковичi з колiна Романовичiв, то князя Данила коронували на престол, i стали захiднi землi руським королiвством iз рогами, щоправда золотими. Ймення се уславило себе навiки у вiйнi з монгольським iгом: бо лише Золотим Рогам стало сили спинити навалу Золотоi Орди» (Manuscripta Haliciensia, A.D. MMIV).
Postscriptum secundum: Вiдтак, шановнi читачi, розважайте добре i знайте, що iстерична iстина непереможна.
Тут будет реклама 1
Про нас же, золоторогих пежофiлiв, думайте собi тепер як хочете. Одного лиш не думайте: що до написаного можна ставитися будь-як, чи нiяк взагалi. Бо таке взагалi – неможливе.
З мiста Пежо, 2012 р.
Кафе «Поминальне»
Мiста iз давнини виглядають непiдробно старезними, i зовсiм не з тiеi причини, що нема кому iх поновити. Бо поновити так-таки й нема кому. Але, блукаючи серед каменiв, обтесаних часом, i серед часу, затесаного у каменi, починаеш розумiти, що справжня iсторiя жодного оновлення не потребуе.
Тут будет реклама 2
Історичнi сценарii таких мiст плодять самi себе. Про деякi з них, забутi львiв’янами, надiйшов час нагадати. Принагiдно спiмнемо, що почерпнутi вони iз розповiдей панi Генi, яка знала про колишнiй Львiв геть усе – навiть i те, чого не вiдали анi архiви, анi хронiки. На жаль, вже давно ii нема, тож доводиться покладатися на сказане.
В одному iз заблудних мiсць пiдземного Львова у квiтнi 1789 року було закладено поминальне кафе пiд назвою «Locus omnius condolentis – Atributum Leopoli» або скорочено – «LOCAL».
Тут будет реклама 3
Мiсцина ця набрала одразу ж гучностi завдяки назвi та мiстичному флеру – i небезпiдставно. Побувати у поминальнiй атмосферi заради самоi поминальноi атмосфери стремiв усяк, а найперше заможнi гостi Львова зi свiтових столиць. Замовляли мiсця заздалегiдь, листами й усно, отож, слово «ЛОКАЛЬ» швидко i натурально увiйшло в ужиток, розповсюдившись у Австрii та Францii – спочатку, а вiдтак – всiма закутками Європи.Тут будет реклама 4
Авжеж, словом «локаль» сьогоднi не здивуеш вже нiкого, i воно, втративши свiй первинний мiстичнуватий присмак, прижилося, розплодилося i стало банальним. Шкода лише, що такою долею грiшить чимало починань, породжених Львовом i не пом’янутих найперше ним же.
Та менше з тим. Кафе-локаль «Поминальне» проiснувало 125 рокiв з великими перервами: воно то вiдкривалось, то засинало не раз – аж до загибелi Австро-угорськоi цивiлiзацii; з нею ж воно пiшло у небуття.
Мнения
О книге «Історичні Буйди Львова. Філософські казки. Двірнича Cпілка (збірник)» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
