Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Хоч бик для всiх був дуже бажаним видом домашньоi тварини. Це засвiдчуе вiдома знахiдка золотоi голови бика в одному з поховань пам'ятки Алтин-депе.

У давнину у тюркiв iснував культ птахiв; з цим пов'язанi уявлення про душу в образi птаха, яку теж забирае птах. Культ птахiв у тюркiв знайшов вiдображення у весiльних, погребальних, вiйськових танцях.

Яким е гострим соколиний зiр!

Яким метким i хитрим яструб е!

Хто мову птахiв зрозумiе, —

До того i орли злетяться з гiр!

    Байрам-шахiр (туркменський поет, XIX cm.

«Умовне зображення птахiв, притому парних, на весiльних паласах, що мали в далекому минулому, безумовно, ритуальне значення, е закономiрним, бо зображення птахiв було символом щастя i служило оберегом».

    В. Мошкова

Майже всi тюркськi народи приписували хижим птахам особливу магiчну силу. Не тiльки пiр'я чи кiгтi орла слугували оберегом, але й сам погляд цього грiзного птаха наганяв острах на злого демона – албасси. Вважаеться, що та людина, яка носить на руцi птаха, може вилiкуватися вiд багатьох хвороб – хижий птах мае сильну енергетику.

Популярнiсть хижих птахiв у свiтоглядi предкiв туркменiв засвiдчуе те, що усi 24 племенi огузiв мали своiми тотемами кречета, яструба, шулiку, беркута, сокола, кiбчика тощо. Засновники Туркмено-Сельджукськоi iмперii носили iмена хижих птахiв. За словами туркменського фiлолога Махмуда Кашгарли (Кашгарського) (XI ст.), iм'я Тогрул бека Туркмена походить вiд назви птаха, який «знищуе тисячу гусей, щоб з'iсти одного».

У теке-туркменiв вiдомi також власнi iмена Чагритегiн, Мухаммед Чакiр Тонва Хан, Турумтай (яструб-перепелятник), а у сучасних туркменiв i нинi популярне жiноче iм'я Лачин (сокiл-шахiн).

У туркменських народних повiстях, героiчному i романтичному епосi, творах класикiв поезii часто зустрiчаються порiвняння героiв з ловецькими птахами, прекрасними в польотi, а також мисливськи сценки тощо.

У героiчному епосi iснують такi порiвняння: «лапа лева, очi яструба», «з крилами сокола, iз серцем лева», «з оком сокола, з лапою лева Герогли».

«…у всiх вiдомих випадках орли показанi (на амулетах-печатках) завжди в геральдичнiй позi, з гордо повернутою головою i нiколи – в обороннiй позицii. Створюеться враження, що орли, бики i змii складали благодiйну для людини трiаду, непiдвладну негативним силам…».

    В. І.