Економка. Переклад українською – Ольга Блик

Завтра я iх побачу, а пiслязавтра Семену Михайловичу виповнюеться п'ятдесят, i менi хочеться, щоб перше свято в цьому будинку запам'яталося iм усiм. Я постараюся.

ІII

Восьма година ранку. Я пiд'iжджаю до будинку. Моя старенька машинка iде повiльно, але я вмiю радiти дрiбницям – осiнь, тепле сонечко, радiо «Шансон». Що не кажи, дорога – як у казцi! У мене е робота, яка у всьому свiтi вважаеться не менш престижною, нiж всi iншi, у мене е новий костюм, який я одягла сьогоднi перший раз, у мене сьогоднi перша зарплата, яка, я сподiваюся, допоможе менi змиритися з моею роботою.

Семен Михайлович виiжджае з двору. Я блимаю йому дальнiм свiтлом i посмiхаюся. Вiн, як завжди, при краватцi i свiтлому костюмi – сива, сувора красива людина. Вiн кивае менi, i я активно махаю йому рукою.

Я знаю, що на Тамару завтра чекае важкий день. Іменини Семена Михайловича – це перший високий прийом, де господинею буде Тамара.

А сьогоднi головне випробування – приiзд дiтей.

Тамара нервуеться.

– Подивися, чи все готово в iхнiх кiмнатах, – зi злiстю в голосi говорить Тамара, – менi було сказано перевiрити, чи достатньо добре пахне у спальнях. Уявляеш?

Я дивуюся, як Тамарi вдаеться повнiстю приховувати свое ставлення до ситуацii, коли вона говорить з Семеном Михайловичем. Якщо вони поруч, здаеться, що це найбiльш любляча у свiтi пара.

– Я ще вчора все приготувала, – вiдповiдаю я. Тамара не помiчае мого костюма.

Я, звичайно ж, одягала його не для неi, але чомусь думала, що вона зверне на нього увагу. Цей костюм я купила мiсяць тому, але не одягала його жодного разу – не було приводу. Мiж iншим, ця рiч для мене цiнна, як спогад про тi часи, коли я могла рахувати ГРОШІ, а не копiйки. Я купила його, знаючи, що найближчий рiк не буду робити нiяких великих покупок.

Але за три тижнi моеi роботи в якостi економки я зрозумiла, що, переступаючи порiг цього будинку, я залишаю свою шкалу цiнностей десь у саду i мимоволi починаю думати i дiяти, виходячи з понять i правил мешканцiв цього будинку. Те, що залишаеться для мене дорогим i красивим в моему повсякденному життi, стае абсолютно неважливим, варто менi зустрiти Тамару або Семена Михайловича.