Енеїда

Звичайно груби були тiльки в панських будинках. Нар.: Аби груба, то пес буде (Номис. – С. 169).]«Бiжи лиш швидче в Карфагену, –

Зевес гiнцевi так сказав, –

І пару розлучи скажену,

Еней Дiдону б забував.

Нехай лиш вiдтiль уплiтае

І Рима строiти чухрае, –

А то залiг, мов в грубi пес.

Коли ж вiн буде йще гуляти,

То дам йому себе я знати, –

От так сказав, скажи, Зевес».

47.[42 - Станя, стайня – примiщення, де тримають коней, конюшня. // Чортопхайка – легка бричка. // Оглобельна – коняка, запряжена в оглоблi, по центру.

По боках оглобельноi – конi припряжнi, або ще кажуть пiдпряжнi, орчиковi.] Меркурiй низько поклонився,

Перед Зевесом бриль iзняв,

Через порiг перевалився,

До станi швидше тягу дав.

Покинувши iз рук нагайку,

Запряг вiн миттю чортопхайку,

Черкнув iз неба, аж курить!

І все кобилок поганяе,

Що оглобельна аж брикае;

Помчали, аж вiзок скрипить!

48. Еней тогдi купався в бразi

І на полу укрившись лiг;

Йому не снилось о приказi,

Як ось Меркурiй в хату вбiг!

Смикнув iз полу, мов псяюху.

«А що ти робиш, п’еш сивуху? –

Зо всього горла закричав, –

Ану лиш, швидче убирайся,

З Дiдоною не женихайся,

Зевес поход тобi сказав!

49.[43 - Та швидко i не так задробиш – тобто задрiботиш, побiжиш мерщiй. // Дать халазiю – вiдшмагати рiзками (К.); взагалi – одержати нагiнку, прочуханку.] Чи се ж таки до дiла робиш,

Що й досi тута загулявсь?

Та швидко i не так задробиш;

Зевес не дурно похвалявсь;

Получиш добру халазiю,

Вiн видавить з тебе олiю,

От тiлько йще тут побарись.

Гляди ж, сьогодня щоб убрався,

Щоб нищечком вiдсiль укрався,

Мене удруге не дождись».

50.[44 - Мов Каiн, затрусивсь увесь – вираз походить вiд апокрифiчних варiантiв бiблiйного мiфу про першого великого грiшника людського роду братовбивцю Каiна (Буття IV, 11). Пор. у лiтописi (XIII ст.): «А князь (Мстислав) викрив Жирослава (свого боярина-зрадника) i прогнав його вiд себе, як ото прогнав бог Каiна з-перед лиця свого, кажучи: «Проклят ти будь, стогнучи i трясучись на землi; бо розверзла земля уста своi прийняти кров брата твойого» (Галицько-волинський лiтопис / Пер.

Л. Махновця / Жовтень. – 1982. – № 7. – С. 25). Тут «стогнучи i трясучись на землi» – апокрифiчний додаток. Нар.: Труситься, як Каiн (Номис. – С. 63). // Кабака – тютюн для нюхання, розтертий у порошок.