Маленькі жінки

– Оце так! – вигукнула Джо, сiдаючи в оббите оксамитом крiсло i з захватом озираючись навколо. – Теодоре Лоренс, ви найщасливiша людина на свiтi, – додала вона.

Лорi сiв на край столу, що стояв навпроти крiсла Джо.

– Боюся, що для щастя одних книг замало, – сказав вiн, хитаючи головою.

Перш нiж вiн встиг сказати щось ще, продзвенiв дзвiночок на вхiдних дверях, i Джо кулею вилетiла з крiсла, злякано вигукнувши:

– Ой, матiнко! Це, мабуть, ваш дiдусь повернувся!

– А якщо i так, то що? Ви ж нiчого не боiтеся, – дражливо зазначив хлопчик.

– Здаеться, я щойно зрозумiла, що, напевно, все ж трохи його боюсь, щоправда, сама не знаю, чому, адже Мармi дозволила менi вiдвiдати вас i вам наче гiрше не стало вiд мого вiзиту, – заспокоювала себе Джо, не зводячи при цьому очей з дверей.

– Навпаки, зараз я почуваюся набагато краще i я дуже вдячний вам за цей добросусiдський вiзит. Я бiльше хвилююся, що я сам мiг втомити вас своiми розмовами.

У дверях з'явилася покоiвка i оголосила:

– Прийшов лiкар оглянути вас, сер.

– Ви не заперечуете, якщо я залишу вас на хвилинку? Думаю, менi дiйсно потрiбно до нього вийти, – трохи винуватим тоном сказав Лорi.

– Не переймайтесь, тут менi точно не буде нудно, – вiдповiла Джо.

Лорi пiшов, а гостя вигадала собi вельми своерiдну розвагу. Вона якраз стояла перед портретом мiстера Лоренса-старшого, коли дверi знову вiдчинилися.

– Тепер я впевнена, що менi не варто його боятися, тому що у нього добрi очi, нехай i вигляд похмурий. А ще я бачу, що це людина вольова, можливо, навiть трохи авторитарна. Звичайно, вiн не такий красень, як мiй дiдусь, але вiн менi безумовно подобаеться.

– Дякую, мем, – пролунав за ii спиною хриплий чоловiчий голос. Джо з жахом озирнулась i зустрiлася поглядом з мiстером Лоренсом-старшим.

Бiдолаха Джо не знала, куди себе подiти, вона почервонiла, як рiздвяна троянда, а серце ii шалено закалатало. Вона знову i знову прокручувала в головi слова, якi щойно промовила. На мить ii охопило дике бажання втекти, але це було б нерозумно i боягузливо, та й сестри над нею будуть смiятися. Тому вона взяла себе в руки i вирiшила спробувати якось викрутитися з цiеi неймовiрно незручноi ситуацii.