Маленькі жінки

Джо оцiнила його вихованiсть, але вона була не проти розповiсти кiлька кумедних iсторiй про тiтоньку Марч, тому вона жваво описала йому навiжену стару ледi, ii товстого пуделя, папугу, що говорить iспанською, i, звичайно ж, розповiла про чудову бiблiотеку, де вона зачитуеться цiкавими книгами. Лорi був у захватi вiд ii iсторiй. А коли Джо розповiла про одного старого джентльмена, який прийшов якось у гостi до тiтки i так захопився своiми пишними промовами, що не помiтив, як папуга зiрвав з його голови перуку, Лорi так голосно розреготався, що до кiмнати навiть зазирнула покоiвка, щоб перевiрити, що там вiдбуваеться.

– Ой, зараз лусну вiд смiху! Це просто чудово! Розкажiть ще щось, – сказав вiн, вiдриваючи вiд диванноi подушки свое червоне вiд нестримних веселощiв обличчя.

Натхненна своiм ораторським успiхом, Джо почала розповiдати Лорi про iх домашнi вистави, про те, як вони непокояться за батька i з нетерпiнням чекають на його повернення, i про iншi важливi подii того маленького свiту, в якому вони з сестрам жили.

Потiм вони перейшли до розмови про книжки. Джо була рада, що Лорi виявився таким самим книголюбом, як i вона, i прочитав навiть бiльше книжок, нiж вона сама.

– Якщо ви так любите книги, давайте я покажу вам нашу бiблiотеку. Дiдуся немае вдома, тож не бiйтеся, – сказала Лорi, встаючи.

– Я нiчого не боюся, – вiдповiла Джо, рiшуче змахнувши головою.

– Навiть не сумнiваюся! – вигукнув хлопчик, дивлячись на неi з великим захопленням, хоча про себе подумав, що його дiдуся вона все ж трохи злякалася б, якби зустрiла його, коли той був у поганому настроi.

По дорозi до бiблiотеки Лорi провiв Джо екскурсiю по дому. Хоч будинок i був величезним, вiн був добре отоплений, тому вони не поспiшаючи заглядали в рiзнi кiмнати, i Джо мала можливiсть розглянути все, що iй хотiлося. І ось, нарештi, вони дiсталися бiблiотеки. Вiд захоплення Джо заплескала в долонi та пiдстрибнула. Кiмната була заставлена стелажами з книгами, мiж якими, немов вартовi, стояли статуi, а стiни прикрашали прекраснi картини.

А ще там були вiтрини, де пiд склом, немов у музеi, зберiгалися старовиннi монети та рiзнi сувенiри з усiх куточкiв свiту. На химерних рiзьблених столиках стояли бронзовi погруддя вчених i письменникiв, а глибокi крiсла так i манили вмоститися у них зручнiше з цiкавою книгою про пригоди. І, так би мовити, вишенькою на тортi був величезний камiн, викладений хитромудрими кахлями, який справив на Джо просто незабутне враження.