Володимир

Тому проедр Василь дуже радо й гостинно приймав мужiв нарочитих з Киева, iх, як це завжди робилось у Великому палацi, водили до Святоi Софii й Влахерну, показували у Магнаврi рiзнi дива – золотих левiв рикаючих, птахiв спiваючих, для них влаштовувались пири.

Одного тiльки – вiдповiдi на прохання князя Ярополка – мужi нарочитi не мали, iмператори велiли iм ждати й ждати.

2

У лiсах над Захiдною Двiною, до якоi з правоi руки линуть тиховодi Полоть i Оболь, а з лiвоi – Улла й Ушач, стояв на горi древнiй город Полотськ.

Холодна, вогка тут земля – кругом драговини й болота, за коротким лiтом наступае довга осiнь, зима, гнила весна, але смiливiй людинi ця земля сторицею вiддае за труд – навкруг несходимi лiси, а в них табуни звiра, в рiках i озерах повно риби, у пiсках руками можна брати дорогий горючий камiнь, Захiдна Двiна допливае до самого Варязького моря, а там вiдкритий шлях до всього свiту.

Уже з давнiх вiкiв тут, на просторах Двiни, сидiли племена латгалiв, земгалiв i куршiв[72 - Латгали, земгали, куршi – древнi племена, що жили над Балтiйським морем.

На цих давнiх тубiльцiв налiтали орди iз-за Двiни. Як i до всiх племен на схiд вiд Лаби, сюди простягали своi пазурi королi, а пiзнiше iмператори нiмецькi, багато кровi пролили вони, а особливо Генрiх І Птицелов i син його iмператор Оттон І, вони посилали в рiзнi городи i в Полотськ також своi загони, мрiяли загарбати Полотську землю, вийти на верхiв’я Днiпра й одрiзати верхнi землi Русi вiд полян i Киева.

Через це люди Полотськоi землi ставили над рiками, щоб боротися з ворогами, городи з високими дерев’яними стiнами, копали навкруг них рови, насипали вали – так виросли Менськ, Усвят, Лукомль, Друцьк, а на стрижнi Полотi й Двiни город Полотськ.

Правили Полотськом i всiею цiею землею своi князi, родичались вони з древлянами, полянами, кривичами. Коли ж до Новгорода перся i сидiв на Ладозi ярл Рюрик, iншi його побратими – Тур i Регволд – рушили на пiвдень, Регволд звабою взяв город Полотськ, Тур дiйшов аж до Прип’ятi, захопивши на якийсь час древнiй руський город, що пiзнiше став прозиватись Туровом.