На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Гра у відрізаний палець» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Гра у відрізаний палець

Автор
Дата выхода
15 августа 2015
🔍 Загляните за кулисы "Гра у відрізаний палець" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Гра у відрізаний палець" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Андрей Курков) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
1997 рік… У Києві на даху будівлі СБУ знайдено труп. Установити особу загиблого виявилося нескладно: це відставний генерал, радник президента з питань оборони Броницький. Але ось що цікаво: у трупа чомусь відрізаний великий палець на правій руці…
Розслідувати цю незвичайну справу доручено молодому лейтенанту міліції Віктору Слуцькому. У ході слідства доля зіштовхує його з Ніком Ценським – колишнім військовим перекладачем. З часом вони починають розуміти, що втягнуті в таємну і жорстоку гру спецслужб України та Росії, які вийшли на слід величезних грошей колишнього КДБ.
Не раз піддаючи своє життя смертельній небезпеці, Віктор і Нік не відразу усвідомлюють, що вони всього лише пішаки в цій грі…
📚 Читайте "Гра у відрізаний палець" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Гра у відрізаний палець", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Але ж у нього нiчого жiночого в речах не було. Нiк замислився.
«Треба буде iм обов’язково залишити адресу саратовськоi рiднi. Про всяк випадок, – думав вiн… – Ручка, у мене красива ручка iз золотим пером. Китайська. Ось що iй подарую…»
Зiбравши рушник, теку й iншi дрiбницi в кульок iз написом «Marlboro», Нiк вийшов iз будиночка. Озирнувся – навкруги було тихо. Пройшов до кручi, повернув праворуч, спустився по сходинках до рiчки, потiм по стежинi через дiрку далi.
Сподiвався побачити Валентина з вудкою в тому ж мiсцi, але його там не було.
Зупинився на мить, огледiвся. Ось та стежина, по якiй вони пiднiмалися до його хвiртки.
Нiк обережно попрямував угору по стежинi. Упiзнавши хвiртку, заспокоiвся. Зайшов у двiр.
Зупинився перед дверима до красивого триповерхового особняка. Усерединi було тихо. Годинник показував чверть на сьому. Було схоже, що всi в будинку спали, i не було нiякого бажання iх будити. Не було бажання, але була необхiднiсть. Стояти пiд дверима i чекати перших уранiшнiх шумiв було ризиковано.
Нiк неголосно постукав. Нiхто не вiдреагував. Вiн постукав голоснiше. Потiм стукав iще декiлька хвилин, неголосно, але наполегливо.
Почувши скрип дерев’яних сходiв, перестав. Кроки завмерли за дверима, i вони прочинились. У отворi Нiк побачив заспане обличчя Валентина.
– Вибачте, заради бога, – заговорив Нiк. – У мене до вас на три хвилини розмова… Я б пiзнiше прийшов, але не можу…
Валентин, придивившись, упiзнав гостя. Вiдчинив дверi.
– Я нездужаю, – признався вiн Нiковi.
Коли вони вже всiлися з чаем за довгим сосновим столом, Нiк дiстав iз кулька електробритву та ручку.
– Це вам i вашiй дружинi… У мене до вас велике прохання. Ви нiкому не говорили про мене?
– Нi, – здивовано вiдповiв Валентин.
– І не потрiбно. Будь ласка. Я не можу вам усього розповiсти, але я потрапив у такi обставини, що менi доведеться на якийсь час поiхати… І я хотiв залишити вам найцiннiше на збереження, тому що бiльше тут нiкого не знаю…
Вiн виклав на стiл кульок.
– Тут грошi, документи. Я вам напишу про всяк випадок адресу дружини – вона зараз у рiднi в Саратовi. Якщо мене довго не буде, примiром, мiсяцiв два, напишiть iм, скажiть, що у вас моi речi… Я зараз адресу дам…
Переписавши iз записника адресу, вiн простягнув ii Валентину, потiм, передумавши, опустив ii в кульок iз речами.
– Так краще, – сказав вiн. – Так не загубиться.









