Ключі Марії

Вони що, геi? – На ii обличчi з’явилася пустотлива посмiшка. – А вiн дуже стародавнiй? – запитала вона пiсля короткоi паузи.

– Напевно.

– Ну, це ж чоловiчий, – вимовила вона з жалем. – А жiночоi каблучки не знаходив?

– Поки що нi, – признався Олег.

– Треба було глибше копати! – сказала вона. – Найцiннiше i найкрасивiше – завжди глибше сховане.

Рiна знову глянула на канапу.

– Щось менi недобре, – зiтхнула тужливо.

– Хочеш полежати?

– Якщо ти не проти.

Дiвчина пiдняла ковдру i просто в джинсах i светрi вляглася на канапi й накрилася.

– Ти мене не буди, я сама прокинуся! – попросила.

Бiсмарк очманiло випив коньяк i пiшов разом з перснем на кухню. Трохи пiзнiше розстелив там на столику газету, розклав iнструменти i знову взявся очищати. Правда, думки його постiйно поверталися до канапи, на якiй тепер мирно сопiла Рiна.

– Ну, ти мене здивував! – сказала вона вранцi, попиваючи зварену Бiсмарком каву.

– Чим же? – Олег розглядав ii личко, що посвiжiшало зi сну, i все ще мокре пiсля душу волосся.

– На твоiй канапi дiвчина, а ти навiть роздягнути ii не спробував.

– Я ледачий, – вiдбувся вiн жартами. – Та й до сп’янiлих дiвчат я ставлюся з обережнiстю. Вони ж можуть протверезiти i написати в полiцiю заяву про згвалтування. До речi, здаеться, я тебе зараз уперше бачу тверезою! – на його обличчi виникла iронiчна посмiшка.

– Це ненадовго, – заспокоiла його Рiна. – Але все одно похвально. Бачу, ти позитивний. До речi, знаеш, в стародавньому Іранi дiловий договiр торговцi обговорювали двiчi: раз у п’яному станi i раз у тверезому.

– Це ти мене схопила, там, у барi. Я ледве руку вирвав. Що, не пам’ятаеш? – здивувався Олег.

– Так? Нi, не пам’ятаю. Але зi мною бувае. Взагалi я слабка, але iнодi раптом мене накривае. Зненацька з’являеться незрозумiла сила, i тодi я стаю iншою, не собою.

Бiсмарк сторопiв i забарився з вiдповiддю.

– Якщо нi, на Львiвськiй площi можна зробити копiю, – продовжила вона пiсля паузи.

– Десь був, – напружено видушив Олег.

– Менi просто поки що нема де жити, – призналася Рiна. – До себе повертатися не хочу, мене там все дратуе.