Епоха слави і надії

Щонайменша скарга на якiсь побутовi питання або ще щось… Якщо хоч трохи наполягаеш на своiх вимогах та правах, лiкарi вiдразу приписують таку поведiнку до прогресуючоi хвороби i збiльшують дозування препаратiв.

– Ти казав, що керiвницство темнить щодо Крамера, – нагадав Лангре. – А сам, як думаеш, вiн тут надовго?

– Ну-у-у, – протягнув Морiс. – Звинувачена в особливо тяжких i тяжких злочинах людина, визнана неосудною, в середньому проводить тут близько восьми рокiв пiд суворим наглядом.

Лангре схмурнiв.

Із слiв санiтара виходило, що навiть якщо у пацiента був короткий психоз, в результатi якого той вчинив вбивство, i вiн вилiкувався наприклад за пiвроку, то ранiше поставленого термiну його все одно нiхто не випустить.

– Якщо людина вчинила вбивство, i за це йому передбачено покарання в десять рокiв, то все. Ранiше, нiж через десять рокiв вiн з цiеi лiкарнi не вийде, – пiдтвердив його думки Морiс. – Ця установа спочатку орiентуеться не на лiкування, а на змiст i утримання.

Кожнi пiвроку суд подовжуе лiкування, оскiльки "пацiент становить надзвичайну небезпеку для оточення". Але це просто формальнiсть, у Алекса Крамера немае жодних шансiв на iнше рiшення суду, будь вiн хоч сто разiв осудним i здоровим.

– Якщо пацiент поскаржиться в листi рiдним на свое життя в лiкарнi, що зробить персонал? – Запитав Лангре. – Все просто, – скривився Джером. – Це залiт. – Той старий розповiв нам трохи про це, але можна детальнiше? – Попросив Стажер.

– Детальнiше? Тридцять уколiв "амiназина" – по три протягом десяти днiв. Це додатково, до вже призначеного лiкування – його не вiдмiняють. У Крамера стосунки з персоналом склалися не дуже, так що йому доводиться несолодко, – подумавши, додав Морiс.

– Охоронцi в нас хлопцi суворi, можуть i "припечатати", якщо у поганому настроi, – похмуро сказав Джером. – Це, звичайно, не завжди, але бувало. Не дай бог зробити охоронi зауваження, або спробувати зупинити – визнають за прояв агресii до персоналу.

– Одному особливо буйному призначили уколи сiрки. Вони викликають нестерпну агонiю – iх ставлять приблизно опiвднi, до вечора пiднiмаеться дуже висока температура. Спочатку бiль концентруеться на мiсцi уколу, а потiм поширюеться по всьому тiлу. Вночi хапае серце, спати неможливо, а на ранок – наступний укол, – Стажер мимоволi перекрутив плечима вiд слiв санiтара. Мурашки бiгли по шкiрi через жахи, якi творилися в цiй лiкарнi.