Епоха слави і надії

– Та в тому i рiч, що не каже. Темнить наше керiвницство, – похитав головою другий санiтар. – Кожнi пiвроку комiсiя лiкарiв направляе звiт до суду за станом пацiентiв, потiм суддя приймае рiшення, продовжувати лiкування далi або нi. Ранiше до суду пацiентiв взагалi не возили, тiльки нещодавно почали.

– Ви кажете, що його збираються залишити тут надовго, але ж тут сидять не за вбивства котикiв, – задумливо протягнув Лангре. – А в основному за вбивство людей. Адже таке неможливо пролiкувати навiть за кiлька рокiв.

– Але нас взагалi не повiдомляють, яке лiкування буде увКрамера, а це дивно, – спохмурнiв Джером. – Не повiдомляють, як i скiльки працюватимуть над його психiкою.

– Алекс Крамер – унiкальний випадок, – кивнув Морiс. – Я взагалi нiчого не розумiю. Його треба лiкувати психотерапiею, а не медикаментами, розумiете, про що я?

– Так, – кивнув Стажер.

– А яка тут може бути психотерапiя, якщо на шiстсот пацiентiв у нас всього чотири штатнi психологи? Це по п'ятнадцять хворих на одного лiкаря, ви мене вибачьте! І займатися з ними треба щодня.

– Його вже чотири рази возили до суду, i я знаю, що лiкарi там казали, нiби Крамер iх шантажуе, не приймае пiгулки i не виходить на вулицю, – додав Джером.

– Вiн не потребуе заходiв примусового характеру i суворого нагляду. Але лiкарям плювати на пом'якшувальнi обставини, – сказав Морiс. – Спочатку Алекс перебував у загальнiй палатi з п'ятнадцятьма пацiентами, але вiн людина дуже конфлiктна.

Зiщулившись вiд холодного, проймаючого до кiсток вiтру, що налетiв раптом, Морiс запропонував:

– Давайте пiдемо в середину? Погода не шепоче, – вiн кивнув у бiк будiвлi.

Ледве вони ввiйшли, як пролунали грюкання дверей, що закривалися одна за одною. Непроханих гостей тут явно не шанували. Втiм, Лангре встиг помiтити, що в однiй невеликiй кiмнатцi тулилися, як мiнiмум десять чоловiк.

– Чому вони не вийдуть на вулицю? – Запитав вiн знайомого санiтара.

– Вiдпочивають пiсля судового засiдання, – знизав плечима Морiс. – Навiть якщо пацiент або його родичi наважуються розпочати нелегкi тяжби з цiею лiкарнею, нi до чого хорошого це не призводить. В першу чергу страждае сам пацiент, персонал може навiть елементарно не випускати його в нужник.