Епоха слави і надії

Через кiлька днiв з походу повернулися кiлька загонiв ченцiв i застали лише руiни, колись квiтучого Монастиря Агарii, що нинi потонув у кровi i попелi, страху i болi. З ними був юний Авраал, вiн довго дивився на основу свого спаленого будинку. В ньому загинула вся його сiм'я: батьки i старший брат. Вiн плакав, коли ховав iх обгорiлi тiла. Плакав, звинувачуючи себе у тому, що не змiг iх захистити. Вiн сам зробив собi татуювання на передплiччi лiвоi руки – iм'я свого брата: "Кiан", нiби тепер вiн повинен прожити життя за двох.

Тяжкому лиху тих, що прийшли, не було кiнця, а ненависть до зрадника позбавила iх спокою.

На щастя, ворог не знайшов таемного входу до бiблiотеки Ханоя. Але зникли всi книги, що знаходилися в будинках ченцiв. Через цю зраду i крадiжку книг його охрестили iм'ям "Чорний Книготорговець" або "Чернець, який торгуе книгами". Так, в рiзних частинах свiту спливають згадки про цю людину. Але i досi його не вдалося виявити, впiймати та покарати. Вiн i став iх головним ворогом, помста – одна з головних цiлей.

Живим знайшли лише Мрiадра. Зляканий до смертi i забруднений в чужiй кровi хлопець сидiв посеред згарища, що ранiше було iх майстернею i щось бурмочучи, вколисував тiла посiчених мечами своiх вчителiв. Мрiадр змiг врятувати лише один меч, а iншi два були загубленi назавжди. Казали, що саме вбивцi забрали зброю, а третiй меч, учень Мрiадр тримав у своiй хатi, вiн повинен був нанести на нього майстерне гравiрування.

Цей меч повинен був стати подарунком батьку Панадiю, який на той час правив Братством, а в той страшний день був iз загонами ченцiв у походi.

Будинок Мрiадра спалили, як i всi iншi, але хлопець витягнув меч з вогню пожежi, i страшнi опiки свiдчили про те, чого йому це вартувало.

Через кiлька днiв ченцi, поховали жителiв i потягнувши в джунглi на поживу стерв'ятникам трупи ворогiв, почали вiдновлювати Монастир. З важким серцем ченцi носили каменi i будували новi будинки.

Це були важкi часи для Монастиря, адже iх сенсом було змiнити людей, але швидше люди змiнили Братство.

В цих землях вони заснували: "Союз Землi, Людини i Неба в iм'я справедливостi". Вони не пiшли з мiсця, просоченого кров'ю близьких, i не змирилися зi своiми втратами. Подii минулого навчили iх жити по – iншому. Один раз на рiк, за стiни Монастиря йшов загiн ченцiв на пошуки зрадника. Цiлий рiк вони шукали i переслiдували його. Коли вони поверталися з порожнiми руками, Авраал посилав наступних. І так iз року в рiк.