Епоха слави і надії

Вiн злегка посмiхнувся i в цей момент вся напруга спала, неначе тiло повернулося в початкове становище, дав вiдбiй. Хвилювання пiшло, а разом з ним i думки стали яснiшими.

– Я тебе зрозумiв. – Спокiйно сказав вiн Едварду i попрямував до картини. Нiколас зробив кiлька крокiв по схiдцях i, пройшовши по сценi, зупинився бiля накритоi полотном картини, дiстав телефон, вмикаючи трансляцiю.

– Банда! – Закричав вiн, привертаючи загальну увагу. – В нас це вийшло! Дякую вам!

Натовп ще голоснiше закричав i зааплодував.

Впродовж декiлькох хвилин неможливо було нiчого розчути, крiм шуму голосiв, що зливалися в один. Ловець снiв зробив жест рукою, закликаючи заспокоiтися трiумфуючих людей, i через хвилину всi вщухли.

– Я повинен зробити заяву! – Голосно сказав Нiколас i подивився на Едварда, а потiм i на саму Ганну, яка вже звiльнилася вiд репортерiв.

Всi погляди були прикованi до нього. Вiн теж дивився на свою "Банду". В натовпi з’явилися Лангре i Стажер, якi протискувалися ближче, щоб опинитися в перших рядах.

Глядачi не дуже хотiли поступатися мiсцем, але вони були наполегливi i все ж наблизилися до Нiколаса.

Ловець схопив край тканини i одним ривком зiрвав ii з картини. Полотно оголило себе на публiку i всi ахнули. Здивуванню людей не було меж. Їх погляди прикувалися до малюнка. На картинi не було жодного з рептилоiдiв. Замiсть цього на полотнi був намальований Ловець Снiв, як предмет i як оберiг на бiлоснiжному фонi. Окрiм цього, на картинi був пiдпис з двох лiтер: "А.К".

Тисячi фотоспалахiв заслiпили Нiколаса, i вiн прикрив очi долонею.

Всi робили фото новоi картини. Всi сторiс вже заповнювалися новиною з перших вуст i першi лайки не змусили себе чекати.

Нiколас заговорив, витримав паузу.

– Я вiльний художник – Алекс Крамер! – Заявив вiн.

У вiдповiдь настала могильна тиша. Здавалося, навiть вiтер затих i затамував подих разом з глядачами. Бiльше за всiх був вражений Стажер, який кiлька секунд стояв в щонайповнiшому ступорi. Лангре мiг бачити, як його очi червонiють вiд гнiву, i вiн несподiвано зiрвався з мiсця i, немов залетiв на сцену, завдав удару Нiколасу.

Почалася бiйка. Ловець, сам того не чекаючи, завдав удару у вiдповiдь нападаючому, чим розсердив його ще сильнiше. Навiть якщо сам не хочеш захищатися, iнстинкти самi захистять тебе. Вiн прикрив руками обличчя, але кiлька ударiв хлопця все ж таки пробили захист. Нiколас вiдступив назад, але Стажер i не думав закiнчувати. Вiн бив його, як боксерську грушу.