Нортенґерське абатство

– Ви ще когось бачили зi знайомих?

– Так, ми звернули на Крессент, i там зустрiли мiсiс Х’юз, яка гуляла з мiстером i мiс Тiлнi.

– Справдi? І ви з ними розмовляли?

– Атож, ми пiвгодини гуляли разом по Крессенту. Вони, здаеться, дуже приемнi люди. Мiс Тiлнi була в дуже гарненькiй крапчастiй муслiновiй сукнi. Я завважила, що вона завжди вишукано вбрана. Мiсiс Х’юз розповiла менi про iхню родину.

– І що ж вона вам про них розповiла?

– О, силу-силенну всього. Здаеться, нi про що iнше вона не говорила.

– Вона казала, з якоi частини Глостершира вони приiхали?

– Так, казала, тiльки я не можу тепер пригадати. Вони люди дуже поряднi i дуже багатi. Мiсiс Тiлнi до замiжжя була мiс Драммонд, i вони з мiсiс Х’юз навчалися в однiй школi. І в мiс Драммонд були дуже великi статки, а коли вона вийшла замiж, батько дав iй двадцять тисяч фунтiв, та ще додав п’ятсот на весiльне вбрання. Мiсiс Х’юз бачила весь цей одяг, коли його привезли з крамницi.

– Мiстер i мiсiс Тiлнi теж у Батi?

– Здаеться, так, але я не зовсiм упевнена.

– А мiстер Тiлнi, мiй партнер по танцях, – единий син?

– Точно не знаю, моя люба, але, здаеться, так. Однак мiсiс Х’юз каже, що вiн дуже приемний молодий чоловiк i що вiн, певно, живе на широку ногу.

Бiльше Кетрiн нi про що не розпитувала. Вона почула достатньо, щоб дiйти висновку, що вiд мiсiс Аллен вона бiльше не почуе нiчого путнього i що вона втратила нагоду зустрiтися з братом i сестрою. Коли б вона знала, що така нагода випаде, нiщо б не змусило ii поiхати на прогулянку в iншому товариствi. Та коли вже так сталося, то нiчого не вдiеш, можна лиш ремствувати на свое невезiння й думати про те, що вона втратила, – думати доти, аж допоки iй не стало зрозумiло, що вiд прогулянки вона не дiстала найменшого задоволення i що Джон Торп – вельми неприемна особа.

Роздiл Х

Увечерi Аллени, Торпи й Морланди зустрiлись у театрi, i, оскiльки Кетрiн та Ізабелла сидiли поруч, в Ізабелли з’явилася можливiсть повiдомити хоч щось iз безлiчi новин, що в неi накопичилися упродовж iхньоi нескiнченноi розлуки.

– Господи, Кетрiн, моя люба, нарештi ми знову разом! – вигукнула вона, щойно Кетрiн увiйшла до ложi й сiла поряд з нею.