Нортенґерське абатство

То була смiлива здогадка, бо вiн був братом Ізабелли, й до того ж Джеймс запевнював ii, що манери Торпа мають подобатись усiм жiнкам; але, попри це, вже в першу годину прогулянки Кетрiн вiдчула, що втомилася вiд його товариства, i ця втома дiйшла до краю, аж доки вони не повернулися на Палтнi-стрiт. Кетрiн певною мiрою була тепер ладна протистояти таким авторитетним свiдченням i поставитися з певною недовiрою до його здатностi подобатись усiм i кожному.

Важко передати здивування Ізабелли, коли бiля самих дверей будинку мiсiс Аллен вона виявила, що вже надто пiзно для вiдвiдування подруги: «Як, уже перейшло за третю годину?» Це було неймовiрно, дивовижно, неможливо; i вона не хотiла вiрити нi своему власному годиннику, нi годиннику брата чи слуги, не могла погодитися з жодним доводом, заснованим на здоровому глуздi чи реальностi, доки мiстер Морланд, показавши свiй годинник, не пiдтвердив цього факту.

І пiсля цього рiвною мiрою неймовiрним, дивовижним i неможливим здавався усякий сумнiв, i iй залишалося тiльки твердити, що нiколи ще двi години з половиною не проминали так швидко.

До Кетрiн звернулися, аби вона це пiдтвердила, але дiвчина зовсiм не вмiла брехати, навiть для того, щоб догодити Ізабеллi. Проте остання не почула заперечень, бо не дочекалась вiдповiдi: власнi почуття цiлком поглинули ii. Особливо нещасною вона почувалася через те, що була змушена негайно повертатися додому. Минули столiття вiдтодi, як вона мала можливiсть перемовитися словом зi своею улюбленою Керрiн.

Здавалось, iм бiльше нiколи не трапиться нагода побути наодинцi, а iй же треба сказати подрузi тисячу речей! І так iз усмiшками з приводу великого горя i з iскорками радостi в очах з приводу глибокого смутку, вона попрощалася з подругою i поiхала додому.

Мiсiс Аллен, яка щойно покiнчила з утомливим ранковим неробством, зустрiла Кетрiн словами: «А ось i ви, моя люба!» – спростувати вiрогiднiсть чого у Кетрiн не було нi причини, нi бажання.

– Сподiваюся, ви приемно провели час, – сказала мiсiс Аллен.

– Так, мем, дякую. Погода була чудовою.

– Мiсiс Торп сказала те саме. Вона була дуже задоволена, що ви поiхали всi разом.

– Ви бачили мiсiс Торп?

– Так, коли ви поiхали, я пiшла до Галереi. Там я ii й зустрiла, i ми приемно поговорили про се, про те. Вона сказала, що сьогоднi вранцi на базарi важко було купити телятину – ii привезли дуже мало.