Хто не ризикує

Вiн показав свое робоче посвiдчення полiцейському бiля дверей i пiдiйшов до рецепцii. Йому посмiхнулася молода панi.

– Я констебль Ворвiк, менi призначено зустрiч з командором Гоксбi.

Вона пробiглася ранковим розкладом i вiдповiла:

– О, так. Офiс командора знаходиться на п’ятому поверсi, у кiнцi коридора.

Вiльям подякував iй i пiшов до лiфтiв, проте щойно вiн побачив натовп, вирiшив пiднятися сходами. Коли вiн дiйшов до першого поверху з написом «НАРКОТИКИ», вiн продовжив свiй шлях до «ШАХРАЙСТВА» на другому, «ВБИВСТВ» на третьому, i тiльки на п’ятому його зустрiла вивiска «ГРОШОВІ МАХІНАЦІЇ, ВИТВОРИ МИСТЕЦТВА ТА АНТИКВАРІАТ».

Вiн вiдчинив дверi у довгий яскраво-освiтлений коридор. Вiльям не квапився, бо знав, що у нього е час. Краще прийти ранiше на кiлька хвилин, анiж спiзнитися на хвилину, як казало Євангелiе вiд святого Джулiана. В усiх кiмнатах, повз якi вiн проходив, яскраво горiло свiтло. Боротьба зi злочиннiстю не мае графiка.

Дверi однiеi з кiмнат були прочиненi, i Вiльяму вiдiбрало подих: вiн побачив картину, притулену до стiни.

– Дуже добре, Джекi, – сказав з помiтним шотландським акцентом той з чоловiкiв, що виглядав старшим. – Твiй особистий трiумф.

– Дякую, шефе, – вiдповiла вона.

– Сподiваюся, – сказав молодший чоловiк, вказуючи на картину, – що це дозволить нам запроторити Фолкнера за грати щонайменше на шiсть рокiв. Багацько часу ми витратили на цього виродка.

– Цiлком з вами згоден, комiсаре Хоган, – пiдтримав старший чоловiк, а потiм розвернувся i помiтив Вiльяма у дверях. – Вам чимось допомогти?

– Нi, дякую, сер. – Фред попереджав його, що поки Вiльям лише констебль, вiн мае звертатися до всього, що рухаеться, як «сер», i це завжди буде правильним рiшенням. – Я лише зазирнув поглянути на картину.

Щойно старший чоловiк зiбрався зачинити дверi, як Вiльям додав:

– Я бачив оригiнал.

Трое офiцерiв обернулися, щоб подивитися на нахабу.

– Це i е оригiнал, – трохи роздратовано сказала жiнка.

– Це неможливо, – зауважив Вiльям.

– Цiкаво, чому ж? – спитав ii колега.

– Оригiнал висiв у Музеi Фiцмолеан у Кенсингтонi, доки кiлька рокiв тому його не викрали. Цю справу так i не розкрили.

– Ми розкрили ii, щойно, – впевнено сказала жiнка.

– Не думаю, – вiдповiв Вiльям. – Оригiнал був пiдписаний Рембрандтом у правому нижньому кутi, там мали б бути його iнiцiали – RvR.