На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Хто не ризикує» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Детективы, Современные детективы. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Хто не ризикує

Автор
Дата выхода
12 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Хто не ризикує" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Хто не ризикує" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Джеффри Арчер) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Джеффрі Арчер (нар. 1940 р.) – постать досить неоднозначна. Англійський політик з оксфордською освітою, який кілька разів полишав політичну арену через скандали, благодійник, лорд, котрий потрапив до в’язниці за лжесвідоцтво та перешкоду в здійсненні правосуддя, людина, яка почала писати книжки, щоб хоч якось виправити своє матеріальне становище. Уже перший його роман став у США бестселером і дав авторові змогу розплатитися з боргами. Й Арчер так захопився письменництвом, що створив понад 20 книжок. У видавництві «Фоліо» вийшли друком романи письменника «Каїн і Авель», «Лише час підкаже», «Гріхи батьків» та «Надійно прихована таємниця».
Романом «Хто не ризикує» (2019) Джеффрі Арчер відкриває нову серію про детектива Вільяма Ворвіка, героя романів Гаррі Кліфтона із «Хроніки Кліфтона», протягом якої він пройде складний шлях від звичайного констебля до комісара поліції. Події в романі розпочинаються, коли Вільям закінчує університет та, на превелике невдоволення свого батька, провідного адвоката з кримінальних справ, вирішує приєднатися до Міської поліції Лондона, а не бути його учнем у суді, маючи гарні перспективи стати в майбутньому успішним адвокатом. Проте Вільям, на відміну від свого батька, прагне не захищати багатих лиходіїв, а ловити і запроторювати їх за ґрати, тож він таки наполягає на своєму й отримує кінець кінцем таку бажану роботу в поліції – хоч і з невеликою зарплатнею, але з великим ризиком для життя. Та чи вдасться Вільяму Ворвіку стати гарним поліцейським і хто допоможе йому в цьому, читайте в новому романі Дж. Арчера «Хто не ризикує».
📚 Читайте "Хто не ризикує" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Хто не ризикує", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Пiдловила, – сказав сер Джулiан i пiдняв келих за Грейс та Вiльяма, якi раптом вибухнули спонтанними аплодисментами.
– Передавай командору Гоксбi моi вiтання, – додав сер Джулiан, не звертаючи уваги на аплодисменти.
– Це останне, що я зроблю, – вiдповiв Вiльям. – Я хочу справити гарне враження, а не заробити собi ворога на все життя.
– Хiба у мене така погана репутацiя? – зiтхнув сер Джулiан, мов коханець, якому вiдмовили.
– Боюся, твоя репутацiя така погана, що кожного разу сама лише згадка твого iменi у вiддiлку викликае обурення, бо завдяки тобi той, хто мае сидiти у тюрмi довiчно, гуляе на волi.
– Хто я такий, щоб сперечатися з дванадцятьма шанованими чоловiками та законом?
– Ти, мабуть, не помiтив, тату, – сказала Грейс, – проте жiнки сидять серед присяжних з двадцятих рокiв.
– Дуже жаль, бо я б нiколи iх не пускав у журi.
– Грейс, не слухай його, – сказала мати. – Вiн просто намагаеться тебе спровокувати.
– Отже, чемпiонкою якоi програшноi справи ти збираешся стати? – спитав доньку сер Джулiан, глибше врiзаючись у м’ясо.
– Право на спадщину, – мовила Грейс, вiдпивши вина.
– Чие саме, дозволь спитати?
– Мое. Ти, може, i сер Джулiан Ворвiк, баронет, проте коли ти помреш…
– Що, сподiваюсь, станеться не скоро, – додала Марджорi.
– …твiй титул отримае Вiльям, – продовжила Грейс, iгноруючи матiр, – попри те, що я народилася першою.
– Який жах, – глузливо промовив сер Джулiан.
– Це не смiшно, батьку, i я впевнена, що норми права змiняться ще за твого життя.
– Не можу собi уявити, щоб лорди пристали на твою пропозицiю.
– А вони будуть наступними, бо щойно Палата громад зрозумiе, що справа в голосах, iхня священна цитадель впаде пiд вагою власноi абсурдностi.
– І що ти збираешся iз цим робити? – спитала Марджорi.
– Почнемо зверху, з королiвськоi родини. Ми вже маемо пiдтримку пожиттевого пера, який готовий передати законопроект про примогенiтуру[2 - Примогенiтура – принцип успадкування майна i титулiв вiд батька старшим сином, народженим у законному шлюбi, виключаючи при цьому молодших синiв, дочок та iнших родичiв.
– Цього нiколи не трапиться.
– За твого життя, батьку, – повторила Грейс.











