На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Їжа. Італійське щастя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Їжа. Італійське щастя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Їжа. Італійське щастя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олена Костюкович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
📚 Читайте "Їжа. Італійське щастя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Їжа. Італійське щастя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
] А сир «Бельпаезе» став однiею з перших спроб просування марки через iдейний iмiдж. Побутова культура Італii не схвалюе такоi безцеремонностi в пiдходi до святого – до iжi. Сир «Бельпаезе» ще й до сьогоднi викликае у iталiйських споживачiв iнстинктивну недовiру: ходять необгрунтованi чутки про те, буцiм його виплавляють зi шкуринок i обрiзкiв, i часто можна почути, нiбито «смак “Бельпаезе” взагалi нi на що не схожий».
Верховенство Мiлана над навколишньою територiею, зокрема, стало можливим завдяки безперебiйностi водопостачання цього великого мiста.
Як показують iсторичнi путiвники i назви вулиць (абсолютно сухопутнi Озерна вулиця i Озерний провулок – via е vicolo del Laghetto), з часiв Леонардо да Вiнчi (одного з проектувальникiв мiста) i до часiв Муссолiнi, Мiлан мiг пишатися надзвичайно зручним кiльцем каналiв, з’еднаних з рiчками Тiчино i По.
Стендаль був у захватi вiд того, як розумно налагоджено гiдрокомунiкацii у самому Мiланi, а також у його передмiстях:
«Пiд кожною вулицею… пiдземнi канави. Через кожнi сто крокiв лежить камiнь з просвердленими отворами для стоку в канаву тiеi води, що потрапляе на брукiвку.
Подiбно до Москви, Мiлан був портом п’яти морiв. По каналах пiдвозили з озера Маджоре мармуровi брили просто до мiланського Домського собору, що будувався понад шiсть столiть поспiль.





