На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Їжа. Італійське щастя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Їжа. Італійське щастя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Їжа. Італійське щастя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олена Костюкович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
📚 Читайте "Їжа. Італійське щастя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Їжа. Італійське щастя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
От тiльки впливiв морськоi кулiнарii, слiд визнати, в ломбардському наборi харчових звичок вiдшукати за жодних спроб не випадае. Проте в нашi днi, в XXI столiттi, мiланський оптовий рибний ринок (все привiзне) – найлiпший в Італii. Тому у столицi Ломбардii е висококласнi ресторани рибноi кухнi. Вiдвiдувати iх дуже приемно, хоча тамтешнi страви й не мають стосунку до мiланських традицiй i до ломбардських кулiнарних пам’яток.
Бергамо i Брешiя, що були колись пiд владою Венецii, досi зберiгають венецiанський колорит у iжi.
Комо з давнiх часiв – цитадель кулiнарних умiнь. Недарма ж саме з Комо родом славетний маестро Мартiно де Россi, автор одного з головних iталiйських творiв iз кулiнарii – «Книжки про кулiнарне мистецтво» («Liber de arte coquinaria», 1450). Мартiно багато рокiв пропрацював таемним кухарем аквiлейського патрiарха, служив i при венецiанському дворi, i в Мiланi при дворi Джан Джакомо Трiвульцiо, кондотьера, що служив у мiланських герцогiв, перебрав вiд мiланцiв iспанськi смаки.
На початку XI столiття, на тлi загального занепаду й розорення, вiдсутностi товарiв у бiльшiй частинi Європи, в Павii (неможливо повiрити!) можна було купити все. Красномовно свiдчать про це аннали «Honoranciae Civitatis Papiae». Там розповiдаеться, що з кожного венецiанського купця стягувався на користь мiнiстра фiнансiв Павii (Maestro del Tesoro) фунт перцю, фунт корицi i фунт iмбиру, а його дружинi належало отримати з кожного купця гребiнь зi слоновоi кiстки, дзеркало i скриньку з туалетним набором або двадцять павiйських сольдо.
Нашестя Наполеона i поширення в XVІII столiттi франкоманii залишили по собi таку специфiчну страву, як «кассела» (cassoeul, cassoeula) – «каструля», аналог пiвденнофранцузького «pot-au-feu».





