На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Їжа. Італійське щастя» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Їжа. Італійське щастя

Автор
Жанр
Дата выхода
28 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Їжа. Італійське щастя" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Їжа. Італійське щастя" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олена Костюкович) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У 2006 році у Москві та Італії одночасно вийшла книжка Олени Костюкович «Їжа. Італійське щастя», що тоді ж була нагороджена в Москві премією Союзу рестораторів, а в Італії премією Союзу книготорговців «Банкарелла». Цей твір було опубліковано в 13 країнах: Китаї, Сербії, США, Канаді, Австралії, Великої Британії, Іспанії та інших. В Україні книжка виходить уперше. До українського видання автором було написано спеціальну передмову, перероблено текст, внесені оновлені дані.
Ця книжка, матеріал до якої збирався протягом 10 років у всіх регіонах країни, знайомить читачів з італійською кухнєю. Автор описує тисячі наїдків, напоїв, приправ (лише до одного виду спагеті їх більше ста!), страв, рецепт виготовлення яких змінюється в кожної із 20 областей Італії. Це своєрідна кулінарна подорож не тільки з півночі до півдня країни, «від Гомера до фаст-фуду», але й цікава розповідь про секрети середземноморської дієти, давні рецепти, про кулінарний календар, еротизм італійської кухні. Окрему частину книги займають глосарії, таблиці, класифікації і специфікації продуктів, що використовуються в італійській кухні. Але це видання не тільки про їжу, воно про країну, про її культуру, свідченням чого є включені до нього численні відгуки видатних людей про кулінарні традиції Італії, нерозривно пов’язані з культурою країни. Книжка призначена тим, хто вивчає Італію, і допоможе зрозуміти країну та її людей через універсальний кулінарний код.
📚 Читайте "Їжа. Італійське щастя" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Їжа. Італійське щастя", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
)] (Етрубль, Валле д’Аоста), персикiв (Канале, П’емонт), лiщини (Кортемiлiя, П’емонт), бiлого трюфеля Альби (Альба, П’емонт), меду (Арезе, Ломбардiя), жабок (Борнаско, Ломбардiя), кроликiв (Брембо, Ломбардiя), спаржi (Кантелло, Ломбардiя; Бассано дель Граппа, Венето), «рiзотто» (Вiллiмпента, Ломбардiя), черешень (Бареджо, Ломбардiя), молока (Трукаццано, Ломбардiя), гусятини (Мортара, Ломбардiя), бiлих грибiв (Мотта Вiсконтi, Ломбардiя), чорницi (П’яццаторре, Ломбардiя), яблук (Кальдонаццо, Трентiно), оливок (Пове дель Граппа, Венето), кукурудзи (Марано Вiчентiно, Венето), цикорiю (Крепадоро, Венето), полуницi (Фаедiс, Фрiулi), ракiв (Ремандзакко, Фрiулi), оливковоi олii (Монелья, Лiгурiя), кiльок (Дейва Марiна, Лiгурiя), коржiв (Рекко, Лiгурiя), смаженого на вугiллi м’яса (Терцорiо, Лiгурiя), равликiв (Борджо Вереццi, Лiгурiя), шавлiевих коржiв (Лаванья, Лiгурiя), нутових коржiв «фарiната» (Маiссана, Лiгурiя), каштанових коржiв (Россiльйоне, Лiгурiя), смаженого молочного поросяти i «тортеллiнi» (Лавеццола, Романья), свинячоi ковбаси «котекiно» (Валь Тiдоне, Романья), грiнок-«брускетте» (Предаппйо Альта, Романья), коренеплодiв (Сончiно, Ломбардiя)…
Трапляеться, що статуi угодникiв над бенкетними столами замiняють на портрети отцiв-засновникiв соцiальних рухiв.
Тодi на першому iталiйському святi «Унiти» у Марiано Коменсе (Ломбардiя), органiзованому славетним партизаном Вiллi Ск’яппареллi, «мiсцевий колорит» не пiдкреслювався, тобто нiхто не ставив собi за мету оспiвування мiсцевоi страви.
Спочатку свято «Унiти» замислювалось за французьким аналогом свят «Юманiте», перше з яких вiдбулось, як вiдомо, в паризькому передмiстi Безон у вереснi 1930 року. Учасники першого iталiйського свята, щоправда, пiдшукали таку iжу, що вiдповiдала революцiйному, комунiстичному забарвленню збiговиська – «поленту» (харч батракiв) i червоне вино.
Вино було червоним, бо, як усi розумiли i розумiють, у гастрономii звитяжного пролетарiату мае переважати червоний колiр… хоча в якiй iжi Італii червоний колiр не переважае?
Потроху на меню комунiстичних пiкнiкiв позначилося зростання добробуту iталiйського суспiльства. У часи економiчного дива (1960-тi рр.





