Проект «Україна». Київський патерик. 17 непростих питань української історії

А ось брат Рюрика не завжди пiдтримував цi походи.

Потiм настае черга галицького князя Ярослава. Впливовий Ярослав Володимирович, не залишаючи сам свого князiвства, посилав, одначе, дружину на половцiв, а також збирався вiдправити в Європу своiх воiнiв для участi в Третьому хрестовому походi i, хто знае, може, i послав би, якби не помер. А ще Ярослав був тестем опального князя Ігоря.

Пiсля Галицькоi землi «Золоте слово» спрямовуеться на Волинь. У першу чергу воно звертаеться до Романа Мстиславича, який згодом об’еднав Волинське князiвство з Галицьким (один iз його синiв – Данило Галицький).

Наступний епiзод присвячений Полоцькому князiвству – мабуть, найбiльш загадковiй з усiх руських земель. Кероване окремою гiлкою князiв, Полоцьке князiвство розвивалось осторонь вiд основних процесiв, лiтописання цiеi землi до нас практично не дiйшло.

Проте Полоцькому князiвству придiлено надто багато уваги, що може пояснюватися тiсними родинними зв’язками самого Святослава Киiвського (його дружина була правнучкою великого i страхiтливого Всеслава, який мав славу крамольника i чарiвника).

Головна думка, що проходить через усе «Золоте слово» (та й в цiлому через «Слово о полку Ігоревiм»), – треба об’еднуватися i разом вирушати на половцiв.

Взагалi, як менi видаеться, власне, для того, щоб об’еднати руськi землi в боротьбi з половцями i здолати iх раз i назавжди (попри родиннi зв’язки), i задумувалося «Слово о полку Ігоревiм». А невдалий похiд князя Ігоря був вибраний як красномовний приклад того, що вiдбуваеться, якщо не слухатися старших.

Князь Ігор у зазначеному творi, як уже було сказано, названий сином Святослава («О, моя синовчя, Игорю и Всеволоде!» – вигукуе киiвський князь). Але в дiйсностi батьком його був зовсiм iнший Святослав.

Є свiдчення, що в тi далекi часи «синовцями» називали племiнникiв i навiть молодших двоюрiдних братiв, ким Ігор i Всеволод i доводились старому Святославу. Але при цьому вiн називае себе iхнiм батьком не просто так, а вiдразу пiсля згадки про те, що обидва вони – Святославичi.

Тому у мене особисто виникае пiдозра, що автор (чия особистiсть також викликае суперечки) свiдомо намагаеться збити з пантелику своiх читачiв. Адже що виходить? Святослав хоче мстити злим половцям не за будь-кого, а за синiв.