На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «#ЯНеБоюсьСказати» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Детские книги, Книги для подростков. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
#ЯНеБоюсьСказати
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
11 апреля 2018
🔍 Загляните за кулисы "#ЯНеБоюсьСказати" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "#ЯНеБоюсьСказати" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Настя Мельниченко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Настя Мельниченко народилася у 1984 році в Києві. Громадська діячка, в минулому журналістка, мама двох синів – Ярослава і Северина.
У липні 2016 року мережу Інтернет підірвала потужна акція #ЯНеБоюсьСказати, в якій тисячі жінок і чоловіків розповіли свої історії. Це були дуже сильні і важкі історії – історії про насильство. Ця акція прогриміла не лише в Україні, але й за її межами. Тоді ж почалися розмови про те, що робити, аби не допустити такої кількості насильства в світі. Настя Мельниченко, ініціаторка акції, вирішила написати книжку, в якій розповісти підліткам про те, як не допустити сексуальне насильство зі свого боку, а також як поводитися і до кого звертатися, коли насильство вже сталося.
📚 Читайте "#ЯНеБоюсьСказати" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "#ЯНеБоюсьСказати", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нарештi моя «чудова» компанiя вирiшила вийти покурити, залишивши одного «стежити за мною». Я сказала йому, що пiду здати постiльну бiлизну. Схопивши телефон i постiль, я побiгла в початок вагона, в перше купе. За iронiею долi, там був якраз той чоловiк, який виходив з туалету i нiяк не зреагував на те, що вiдбувалося. Побачивши мене, вiн повернувся до мене спиною на своiй верхнiй полицi. Я ридала i дзвонила мамi з розрядженого телефону, вона змогла викликати в мiй вагон мiлiцiонера. Я не могла говорити вiд слiз, коли зустрiла у вагонi цього мiлiцiонера, але вiн мене просто обiйшов i навiть не звернув уваги.
Тут будет реклама 1
Запитав у провiдника при менi, в чому справа, той сказав, що все «ок», пiсля чого мiлiцiонер пiшов… Речi своi менi все-таки вдалося забрати. Мама зустрiчала на вокзалi i намагалася знайти мiлiцiю, тому що мiй «наречений» виходив зi мною на однiй станцii, але мiлiцii там не було.
Доторки i тертя
Наприклад, коли у транспортi хтось лiзе тобi пiд спiдницю чи мацае за сiдницi, треться об тебе статевим членом – такi переслiдування завдають багато прикрощiв, i часом дiвчата починають уникати переповнених вагонiв метро.
Тут будет реклама 2
До речi, у Мексицi в години пiк, коли вагони найбiльше переповненi, у поiздi видiляють пару вагонiв суто для жiнок. Полiцейськi ставлять кордони на платформi, де е вихiд до цих вагонiв, i жiнки, якi хочуть уникнути чоловiчоi компанii у тиснявi, проходять туди. Туди також пускають хлопчикiв до 14 рокiв.
Я сама iздила у таких вагонах – менi дуже сподобалося вiдчуття розслабленостi i можливiсть не напружуватися i не чекати нiякого зла вiд оточуючих.
Тут будет реклама 3
Саме у жiночих вагонах Мексики я вперше вiдчула, наскiльки насправдi напруженим е киiвське метро.
Колись ми з батьками вирушили на вiдпочинок на море. І там на екскурси iздили мiсцевими автобусами, маршрутками. Людей набивалось дуже багато, i було дуже спекотно. Батьки сiли на мiсця бiля водiя, там дiтей на руки не вiзьмеш. Було одне вiльне мiсце бiля дверей. Я сiла скраю, а молодший брат – ближче до вiкна.
Тут будет реклама 4
Був момент, коли незнайомий чоловiк терся об мене своiм пенiсом (добре, хоч у штанях). Я тодi не розумiла, що вiн робить i що це значить. Мама звернула на це увагу, а тато сказав пiдсунутись трохи ближче до брата. Але цi домагання не припинились, i цьому мужиковi нiчого не було за це. Менi було 14 рокiв. Батьки менi тодi нiчого не пояснили.
Саме явище називаеться «фроттеризм», а люди, якi його практикують, фроттеристи.
Мнения
О книге «#ЯНеБоюсьСказати» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
