Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Особливе невдоволення та ненависть у аристократii, бюрократii, полководцiв та вiйськових викликало засилля евнухiв, якi фактично узурпували владу та вплив на iмператорiв.

На середину 190-х рокiв на хвилi боротьби з «Жовтими пов’язками» сформувалися кiлька найсильнiших регiональних вiйськових лiдерiв, якi повели мiж собою боротьбу за володiння Китаем – Цао Цао (155–220), Сунь Цюань (180–252) та Лю Бей (161–223). Цао Цао мав полiтичну i легальну перевагу, бо в його ставцi перебував останнiй ханський iмператор – Сянь-дi (на тронi 189–220).

Пiсля смертi Цао Цао в 220 р. його син, Цао Пi (187–226), примусив Сянь-дi вiдректися вiд трону на свою користь i проголосив себе iмператором династii Вей (220–264). Лю Бей у травнi 221 р. також проголосив себе iмператором суверенноi династii Хань-Шу (221–263), а пiзнiше, наприкiнцi 222 р., i Сунь Цюань проголосив власну династiю – царство У (222–280).

Так розпочалася нова iсторична епоха, що отримала назву Трикнязiвство («Сань го», 220–264), яка започаткувала тривалий перiод роздробленостi Китаю – фактично до другоi половини VI ст.

Згiдно з традицiйною iсторiографiею Китаю, епоха «Шести династiй» подiляеться на чотири перiоди: «Трикнязiвство», Захiдна Цзiнь (264–317), Схiдна Цзiнь (317–420), Пiвденнi та Пiвнiчнi династii (420–589).

Вiднедавна в китаезнавствi почали вважати, що епоха «Шести династiй» – один з важливих етапiв у iсторii Китаю, коли сформувались тi духовнi форми та феномени, що донинi визначають змiст термiна «традицiйна культура Китаю».

Через громадянськi вiйни в перiод «Трикнязiвства» краiну було розорено, а економiчне життя повернулося фактично до натуральних форм. Одним з ознак цього е скасування у 221 р. обiгу грошових знакiв (монет цянь), а для розрахункiв почали використовувати зерно та шовк.

Як руйнувалося звичне життя династii Хань, а краiна занурювалася у вiйну «всiх проти всiх» – впродовж кiлькох десятилiть, до часткового об’еднання краiни пiд владою династii Цзiнь у 280 р.

При наступниковi першого iмператора Цао Пi (на тронi 220–226) – Цао Жуе (iмператор Мiн-дi), в державi почалося протистояння мiж правлячим домом та iншими аристократичними кланами, зокрема сильним кланом Сима, представники якого пiзнiше й здiйснили державний переворот та заснували нову державу.