Тринадцятиканоння. Тексти, що створили цивілізацію

Та попри напруженi соцiальнi та полiтичнi подii, iнтенсивне духовне життя у Китаi не припинялося: писалися та збиралися книжки, коментувалися канони, творилися поезiя та живопис.

Книжки з iмператорськоi бiблiотеки iмператорiв Вей зберiгались у бiблiотечному вiдомствi («Мiшу-шен»), у спецiальному павiльйонi – Мiшуге та трьох iнших павiльйонах.

Зберiгачами рукописних фондiв були Чжен Мо (213–250) та Сюнь Сюй (пом. у 289 р.), до посадових обов’язкiв яких входило також класифiкування рукописiв та укладання каталогiв.

Чжен Мо уклав каталог «Книги внутрiшнiх [покоiв]» («Чжуншу»), а Сюнь Сюй – «Новий опис» («Сiнь бу»), де зафiксовано 99 145 цзюанiв (звиткiв) книжок – як бачимо, за досить короткий час знову вдалося зiбрати велику книгозбiрню.

Саме Сюнь Сюй у своему каталозi запропонував нову чотиричленну класифiкацiю книжок, що кардинально вiдрiзнялася вiд класифiкацii, уведеноi Лю Сiнем. З VII ст. вона стала панiвною в бiблiотечнiй справi iмператорського Китаю на наступне бiльш нiж тисячолiття.

Ця класифiкацiя складалася iз: Цзiн (конфуцiанськi канони); Цзи (фiлософи; пiзнi конфуцiанцi, згаслi фiлософськi школи (напр.: моiсти та легiсти), вiйськовi теоретики та природничi науки); Шу (iсторики; сюди також зараховували офiцiйнi та неофiцiйнi династiйнi iсторii, життеписи, юриспруденцiю, генеалогiю, бiблiографiю тощо) та Цзi (вишукана лiтература та поезiя (вiршi, оди, написи тощо).

Пiд час правлiння другого iмператора династii Вей, Мiн-дi (205–239, правив у 226–239), класичнi книжки знову вирiзали на кам’яних стелах та виставили у столичнiй школi в м.

Лоян, але цього разу кожен iероглiф того чи того канону вирiзали трьома почерками – «сяо чжуань» («мала печатка», письмо, що застосовувалось у часи правлiння династii Цiнь (221–207 рр. до Р. Х.)), «чжуань шу» («давня печатка», архаiчний стиль) та «лi шу» (стандартний стиль письма, «дiлове письмо») – найпоширенiший калiграфiчний стиль того часу.

У III ст. Ван Су (195–256) уклав новi коментарi на «П’ятиканоння», що справили значний вплив на становлення конфуцiанства, хоч i не дiйшли до нашого часу.

Внаслiдок державного перевороту Сима Яня (236–290, на тронi – 265–290), наприкiнцi 265 р. було засновано династiю Захiдна Цзiнь (265–316).

Правлiння Сима Яня позначилося значними соцiально-економiчними та культурними перетвореннями, що мали на метi вiдновлення сiльського господарства, впорядкування системи оподаткування та створення дiевого адмiнiстративно-бюрократичного апарату.