На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
При використаннi технiки городження стiни мiж вертикальними «стрихульцями» горизонтально заплiтали хмизом i закидали («траскали») добре вимiшаною сумiшшю глини з рослинними домiшками. На пiвднi (Борщiвський р-н) стiни частiше заповнювали вертикальним плотом по трьох горизонтальних «риглях». Щодо «дильованоi хати», то пiд технiкою «дилювання» подоляни розумiли почергове вкладання шарiв глиносоломи («болота»») i горизонтальних «дилiв» (найчастiше ii застосовували в околицях р. Збруч).
Побутувала на Подiллi й монолiтнi технiки будiвництва.
Стеля, подiбно як i стiни, була глинвалькованою (давнiше ii iнколи городили з хмизу). Вона опиралась на три поперечнi «сволочки», укладенi на один «сволок» поздовжнiй.
Стiни валькованих хат пiсля остаточного висихання обкидали («траскали»), вимащували. Мiсцями iх виправляли в чотири етапи: спершу глиною вимiшаною з половою i дрiбною триною, другий раз сумiшшю глини з пшеничною половою, третiй – до глини додавали дрiбноi, висiяноi на решетi полови i кiнського послiду («коняка»).
Пiч розташовувалась у традицiйному мiсцi. Їi споруджували переважно з глиновалькiв на кам’яному чи глинобитному опiчку (iнколи на дерев’яних стовпцях).










