На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Новое время. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття

Автор
Жанр
Дата выхода
07 октября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Коллектив авторов) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Книгу нарисів львівських етнологів та істориків написано не стільки для галичан, скільки для всіх співвітчизників в Україні та за кордоном, які хочуть (і повинні) краще запізнати Галичину – південно-західну частину сучасної України, що сягає північних схилів Карпат, басейнів верхнього і середнього Дністра, верхньої течії Західного Бугу, верхнього Сяну. В етнокультурному аспекті сучасна Галичина (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська області) території Західного Поділля, Опілля, Надсяння і Покуття, частини територій Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини та Волині. Так, після першого поділу Речі Посполитої 1772 року до Галичини приєднано частину історико-етнографічної Волині (півчнічні терени сучасної Львівської області), яка поступово була «огаличанина».
Запрошуємо до читання та пізнання самобутнього етнокультурного простору західного регіону України у так звану «австрійську» добу.
В формате PDF A4 сохранен издательский макет.
📚 Читайте "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Повсякденне життя галичан у XIX – на початку XX століття", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
у деяких мiсцевостях вiдомi так званi «чвураки» за планом: «хата» / «ванькир» + «сiни» + «хатина» / «комора» та iн. У середнiй смузi Подiлля, особливо на Теребовлянщинi, перед сiньми часто влаштовували ганки-нiшi, а в Борщiвському, частково Залiщицькому i Гусятинському р-нах при причiлковiй, рiдше при тильнiй, стiнi хати наявнi вузькi господарськi прибудови – «шури».
З усього спектра будiвельних матерiалiв пiд час спорудження стiн житла подоляни найчастiше застосовували глину. На вiдмiну вiд дерев’яного будiвництва Карпатського краю, де основу заповнення стiн становило дерево, тут воно виконувало лише функцiю каркаса, основний же об’ем стiн заповнювали глиною («землею», «болотом») – лесовидним суглинком чорного кольору, продуктом нашарувань пилу i перегноiв рослинностi, який вiдзначався в’язкiстю, вологовiдпiрнiстю й у висохлому станi набував такоi мiцностi, що навiть стiни сучасних цегляних будинкiв нерiдко споруджують на його розчинi.
Основа каркасу стiн жител ХІХ – поч. ХХ ст. на теренах Подiлля складалась iз дубових стовпiв («слупiв»), вкопаних у грунт («хата на закопаню») чи встановлених на каменi, «платв» i «крижбантiв» (навскiсних риглiв, закрiплених до стовпiв i платв).
Найбiльш поширеним типом у зазначений перiод була «валькована хата», яка траплялась у декiлькох варiантах[23 - Космiна Т.










