На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Геніальне кохання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Геніальне кохання

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Геніальне кохання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Геніальне кохання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Александр Гаврош) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Фантастична повість Олександра Гавроша «Геніальне кохання» – четверта книжка серії «Музей пригод» (три попередні – «Музей пригод», «Врятувати Тараса Шевченка» та «Героїчні канікули» – вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Дивовижні мандрівки на кріслі-гойдалці – загадковому порталі переміщення в часі – тривають! Цього разу герої опиняться на весіллі самого Каменяра – Івана Франка, познайомляться з його нареченою, з Миколою Лисенком, з молодими «громадівцями». Але найцікавіші пригоди чекають на юну завідувачку фондів Музею раритетів Яну Приймак, незадоволену своїм приватним життям і розчаровану в сучасних чоловіках, яка, потрапивши у ХІХ століття, раптом зустріне там свою любов. Та чи зможе вона залишитися зі своїм коханим, дізнаєтеся, прочитавши нову повість О. Гавроша.
📚 Читайте "Геніальне кохання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Геніальне кохання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Що ж, сьогоднi пофестивалимо з нагоди закiнчення пiвторамiсячного суворого режиму! Оце вже дам собi волю! Марино Андрiiвно, ви приеднуетеся до кола обраних?
– Петрику, дай iй спокiй! Не бачиш, у нас – напад ностальгii! – пiдморгнула чоловiковi Оксана. Мовляв, видно по личку, як подруга провела нiчку.
– Зрозумiло! – засмiявся пiдполковник у цивiльному. – Не кожен переживе такий шок: побачити Америку i повернутися додому.
Далi Марина Андрiiвна все пам’ятала, мов у туманi: як ii вивантажували бiля пiд’iзду, як забирала кота вiд старенькоi сусiдки, як розпаковувалася вдома… Майже добу вона прововтузилась у лiжку, намагаючись емоцiйно й фiзично вiдiйти вiд останнiх потрясiнь.
Однак обранець ii серця вперто не озивався. Сама ж вона не насмiлювалася зробити перший крок, хоча сучаснi жiнки вважають це старомодним дурисвiтством.
На роботi ii не пiзнавали й знизували плечима вiд такоi перемiни. Боялися, чи не пiдхопила вона в Америцi який-небудь вiрус. Поiхала жiночка у розквiтi, а прилетiла лише тiнь вiд неi.
Марина Андрiiвна картала себе щохвилини за останню сцену в iхньому готельному вечорi у Нью-Йорку. Коли все так гарно складалося, для чого було бовкати про сумлiння? Пiсля цих слiв Роман Лук’янович начебто прокинувся зi сну, одразу перемiнився, втратив вiдвагу i зiв’яв.
«Я сама винна у всьому! Один раз доля дала менi шанс, i я його так безглуздо змарнувала!» – втирала вона сльози пiд Шевченковою шовковицею, вiдвернувшись вiд вiкон меморiального будинку, аби нiхто з колег не помiтив ii страждань.








