На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Геніальне кохання» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Легкое чтение, Фантастика, Историческая фантастика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Геніальне кохання

Автор
Дата выхода
07 июня 2021
🔍 Загляните за кулисы "Геніальне кохання" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Геніальне кохання" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Александр Гаврош) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Фантастична повість Олександра Гавроша «Геніальне кохання» – четверта книжка серії «Музей пригод» (три попередні – «Музей пригод», «Врятувати Тараса Шевченка» та «Героїчні канікули» – вийшли друком у видавництві «Фоліо»).
Дивовижні мандрівки на кріслі-гойдалці – загадковому порталі переміщення в часі – тривають! Цього разу герої опиняться на весіллі самого Каменяра – Івана Франка, познайомляться з його нареченою, з Миколою Лисенком, з молодими «громадівцями». Але найцікавіші пригоди чекають на юну завідувачку фондів Музею раритетів Яну Приймак, незадоволену своїм приватним життям і розчаровану в сучасних чоловіках, яка, потрапивши у ХІХ століття, раптом зустріне там свою любов. Та чи зможе вона залишитися зі своїм коханим, дізнаєтеся, прочитавши нову повість О. Гавроша.
📚 Читайте "Геніальне кохання" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Геніальне кохання", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Це був не просто шлюб, а визначення всiеi подальшоi долi. Поворотна точка бiографii. І найважливiша мотивацiя для нас – весiлля недостатньо описане сучасниками.
– Круто! Я – за! – задоволено кивнув Ясь. – До речi, я ще не був на жодному весiллi. Треба ж колись починати!
– Але ж нам слiд вiдповiдно вбратися! – занепокоiлася Яна. – Як же ми туди заявимося без маскараду?
– А ось на це ми й потратили два тижнi. Поки я дослiджував франкiану, про вбрання попросив потурбуватися нашу Марину Андрiiвну, – Роман Лук’янович зробив жест рукою в бiк огнистоi дамочки.
– Я маю знайому в Молодому театрi, то вона дещо пiдiбрала з вистав про ХІХ столiття, – несмiливо мовила руда музейниця i показала на два чорних повних кульки з одягом, що лежали поруч iз нею на стiльцях.
– Свято наближаеться, моi любi! – заусмiхався Ромашка i першим кинувся витягати костюми для примiрки. – Аби здоров’я, а грiхи будуть!
Роздiл 3
Уже розстаючись iз Романом Лук’яновичем на летовищi у Борисполi, Марина Андрiiвна зрозумiла, що пропала.
Оксана, подруга з Нацiонального музею лiтератури, яка й запропонувала податися разом на конкурс в американський вояж, тягнула шевченкознавицю за рукав до парковки, де iх уже виглядав ii чоловiк, пiдтягнутий ставний брюнет з оберемком квiтiв. Поки вiн складував iхнi валiзи в багажник чорного «Мiцубiсi», вона озиралася, шукаючи поглядом Ромашку, але той уже десь загубився в натовпi.
«Ми навiть не поцiлувалися на прощання, – притулила вона до уст долоню, що пахла терпким ароматом парфумiв, i ледь не розплакалася.
– Мариню, та сiдай уже! – гримнула Оксана Чухлiб iз салону на товаришку, яка все ще стовбичила бiля авто. – Час iхати! Петрусь заради нас вiдпросився зi служби!
– Я щось геть дезорiентована. Наче приiхала не додому, а в гостi. Це все через той жахливий перелiт! – поправила зачiску Марина, вмощуючись на задньому сидiннi й провинно посмiхаючись приемному чоловiковi за кермом, якому важко було приховати виправку офiцера СБУ.
Той мовчки вирулив з парковки, очима непомiтно вказуючи дружинi на задуману приятельку.
– Вдома розповiм, – шепнула йому на вухо Оксана i притулилася свiтлою голiвкою до його дужого плеча. – Я так скучила!
– А як скучили ми з малими! – заусмiхався бiлоснiжними зубами водiй.








