На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Україна, 1918: Хроніка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Україна, 1918: Хроніка

Автор
Жанр
Дата выхода
04 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Україна, 1918: Хроніка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Україна, 1918: Хроніка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владлен Мараев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки – такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.
📚 Читайте "Україна, 1918: Хроніка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Україна, 1918: Хроніка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Отже, основний тягар бою винесли не студенти i гiмназисти, а вихованцi юнкерськоi школи, якi мали певну вiйськову пiдготовку, а дехто й встиг повоювати на фронтах Першоi свiтовоi вiйни. Загальне командування украiнськими силами здiйснював 27-лiтнiй сотник Аверкiй Гончаренко, який мав за плечима трирiчний досвiд участi у бойових дiях.
Необхiдно зазначити, що в тилу украiнських вiйськ, у Нiжинi, розташовувався курiнь iменi Тараса Шевченка (800 бiйцiв). Однак вони вимагали передати всю владу радам i вiдмовилися допомогти оборонцям Крут.
Безпосередньо проти украiнськоi залоги станцii Крути виступали московськi й петроградськi червоногвардiйцi зi складу 1-i революцiйноi армii Павла Єгорова та матроси Балтiйського флоту зi складу 2-i революцiйноi армii Рейнгольда Берзiна, за пiдтримки двох бронепотягiв.
До наших днiв на офiцiйному державному рiвнi днем бою пiд Крутами вважаеться 29 сiчня 1918 року, i саме цього дня щороку вiдбуваються заходи на вшанування пам’ятi Героiв Крут. Однак окремi учасники бою (наприклад, Борис Монкевич) та iсторики як минулого, так i сучасностi (Дмитро Дорошенко, Михайло Ковальчук, Вiталiй Скальський) обгрунтовують, що бiй насправдi вiдбувся не 29-го, а 30 сiчня.
Отже, 29 сiчня украiнськi пiдроздiли зайняли позицii перед станцiею Крути. Лiворуч вiд залiзничного насипу розташовувалися студентська i 2-га юнацька сотнi, праворуч – 3-тя i 4-та юнацькi сотнi. 1-ша юнацька сотня залишилися у резервi правого флангу украiнськоi позицii.
Студентська сотня була подiлена на чотири чоти по 28–30 осiб. Три чоти розмiстилися на позицiях, де почали окопуватися.





