На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Україна, 1918: Хроніка» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Общая история. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Україна, 1918: Хроніка

Автор
Жанр
Дата выхода
04 сентября 2020
🔍 Загляните за кулисы "Україна, 1918: Хроніка" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Україна, 1918: Хроніка" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Владлен Мараев) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
«Україна, 1918: Хроніка» – це огляд найбільш значущих для історії нашої Батьківщини подій, що трапилися у скорочений календарною реформою рік. Проголошення самостійності Української Народної Республіки, укладення Брест-Литовського миру з Центральними державами, гетьманський переворот і проголошення Української Держави під керівництвом Павла Скоропадського, заснування Української Академії наук, антигетьманське повстання під проводом Директорії та відновлення Української Народної Республіки – такої «програми» цілком могло вистачити на декілька десятиліть, але усе це і навіть більше вмістив у себе короткий 1918-й. Основну увагу приділено тим подіям, які, на думку автора, є найбільш важливими, цікавими й визначальними для подальшого розвитку нашої країни. Популярний виклад матеріалу в поєднанні з ілюстраціями й наведеними історичними джерелами (державними документами, газетними повідомленнями, щоденниковими записами і спогадами військових та політичних діячів того часу) сприяє легкому прочитанню і дає змогу усвідомити, скільки зусиль було докладено для того, щоб Україна стала незалежною.
📚 Читайте "Україна, 1918: Хроніка" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Україна, 1918: Хроніка", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Цей бiй – символ героiчноi боротьби за незалежнiсть Украiни, приклад жертовного подвигу украiнськоi молодi та юнацтва. Водночас, бiй пiд Крутами до сьогоднi залишаеться однiею з найбiльш мiфологiзованих подiй в iсторii Украiни. Серцевиною цього мiфу е легенда про 300 студентiв i гiмназистiв, якi дали бiй кiлькатисячному бiльшовицькому вiйську, i майже всi при цьому загинули.
Формування легенди почалося невдовзi пiсля бою. Активно проводилася аналогiя з 300-ми спартанцями, через що про Крути почали говорити, як про «украiнськi Фермопiли» (або ж «Украiнськi Термопiли»).
В умовах наступу на Киiв бiльшовицьких вiйськ пiд проводом Михайла Муравйова украiнська студентська та учнiвська молодь виявила справжнiй патрiотизм.
Проте далеко не тiльки вони стали на захист Украiнськоi Народноi Республiки пiд Крутами. Насправдi, украiнське командування припустилося помилки: воно очiкувало наступу противника з полтавського напрямку, тодi як вiйська М. Муравйова наступали пiвнiчнiше – через Конотоп i Бахмач. Та все ж, i на бахмацький напрям були вiдправленi сили. Внаслiдок бою 25–27 сiчня бiльшовикiв вдалося затримати на три днi. Захисники Бахмача вiдступили залiзницею до станцii Крути (зараз Нiжинський район Чернiгiвськоi областi), приблизно за 130 км на пiвнiчний схiд вiд Киева.
Станцiю обороняли вiд 300 до 500 юнкерiв (за тодiшньою термiнологiею – «юнакiв») 1-i Киiвськоi юнацькоi школи iменi Богдана Хмельницького, близько 120 добровольцiв 1-i сотнi Студентського куреня сiчових стрiльцiв, до 80 вiльних козакiв i 20 офiцерiв («старшин»). На озброеннi було до 16 кулеметiв та одна гармата на залiзничнiй платформi.





