Різнобарвний менеджмент

Нейроннi зв’язки у мозку мають рiзну мiцнiсть: тi, що використовуються частiше, мiцнiше за тi, що використовуються рiдко. На цьому заснованi феномени запам’ятовування i навчання. Використовуючи якийсь зв’язок (неврологiчний патерн) безлiч разiв, ми змiцнюемо його, а невикористанi зв’язки слабнуть (дуже схоже на м’язи, якi ми тренуемо чи не тренуемо). Тому сприйняття мозком свiту – не пасивний процес прийому сигналiв, а iх активна iнтерпретацiя.

Що ближчi картини свiту одна до одноi, то бiльш розвинутими i плiдними можуть бути вiдносини мiж людьми.

Отже, немае об’ективноi реальностi? Навряд чи ця думка шокуе тих, хто знайомий з теорiею вiдносностi та квантовою механiкою. Людинi доступнi лише фрагменти нескiнченно складного свiту, i якi саме фрагменти ми оберемо для власноi картини, залежить вiд наших фiльтрiв, обмежень, упереджень i розумових звичок. Кожен з нас спрощуе надскладний свiт до порiвняно простого малюнка, i малюнок цей у кожного свiй. (Можливо, пiсля прочитання цiеi книги ваш малюнок стане складнiшим, рiзноманiтнiшим i детальнiшим.

)

Картини свiту рiзних людей являють собою найширший спектр, i якщо кожну картину свiту можна було б уявити якимось кольором веселки, то ми побачили б, як кольори плавно перетiкають з одного в iнший. Але як у веселцi ми виокремлюемо з безперервного спектра сiм чистих кольорiв, так i у спектрi картин свiту можна вирiзняти «чистi кольори». Насправдi «чистих кольорiв» як таких не iснуе, але нам зручно iх використовувати, щоб описати свiт – так само, як у природi немае чистого синього i чистого зеленого кольорiв, але ми твердо знаемо, що море сине, а листя зелене.

На спектрi картин свiту можна видiлити кiлька «чистих кольорiв», кожен з яких творить свiй свiт. Ми будемо називати такi однокольоровi, «чистi» картини свiту парадигмами мислення, адже кожна з них задае жорстку i несуперечливу систему фiльтрацii та iнтерпретацii всього, що людина бачить, чуе i вiдчувае, – «уторованi стежки» ii мислення, спосiб сприйняття i розумiння свiту.

Парадигми мислення – це система координат у просторi картин свiту. Люди, якi мислять у рамках рiзних парадигм мислення, виглядають (особливо в очах одне одного) так, нiби дiйсно живуть у рiзних свiтах. Тому ми будемо смiливо використовувати метафору «свiти» (якщо комусь хочеться, щоб термiни були наукоподiбними, можна замiнити «свiти» на «бiопсихосоцiальнi системи» – цей термiн вживав К. Грейвз).