Амаркорд (збірник)

Чому нiхто не органiзуе рух захисту iхнiх прав? До речi, розподiл одягу за статями не вiдразу виник у европейськiй культурi. Давнi греки носили тунiки.

– Ну добре, а тебе не ображае, що чоловiк ранiше завжди розраховувався за свою супутницю в ресторанi чи кав'ярнi, подавав iй руку на сходах чи при виходi з транспорту, пiдтримував за лiкоть при потребi i без, я вже не кажу про варварський звичай, згiдно з яким юна панночка не мала права нiкуди з'являтися без супроводу, аби не скомпрометувати своеi репутацii.

– Багато з цих звичаiв у нас збереглися й зараз, але це просто ритуал, нiчого бiльше. Британцi ж не вважають свою королеву символом, який суперечить iхнiм демократичним свободам. Чому тодi жiнка повинна ображатися на чоловiчу галантнiсть?

– А якщо чоловiк не дозволяе дружинi працювати, забезпечуючи сiм'ю, – це не приниження жiнки?

– Це звичайний побутовий рагулiзм, у поширеннi якого часто виннi самi жiнки, якi дозволяють так iз собою поводитися.

– А як щодо змiни прiзвища? Чому мiняють жiнки, а не чоловiки?

– Але ж давно нiхто нiкого не примушуе.

– А що ти думаеш з приводу розподiлу хатньоi роботи на «чоловiчу» i «жiночу»? Чому чоловiкiв переважно не вчать куховарити, а жiнок – тримати молоток у руках?

– Я думаю, розподiл повинен бути за iнтересами, а не за статями. До речi, думка про те, що з чоловiкiв виходять значно кращi кулiнари, нiж iз жiнок, достатньо поширена, тож тут ти не зовсiм маеш рацiю.

– А чи повиннi жiнки служити у вiйську?

– У вiйську повиннi служити найманцi.

– Я чув, у вашiй краiнi, крiм iменi i прiзвища, у людей е ще «по батьковi». А що лишаеться вiд матерi?

– Це не украiнська традицiя, а росiйська, яку примусово насадили в Украiнi. Тепер це поширено, але згодом цiлком може статися, що ця традицiя знову зникне.

– Ну, а «чоловiчi» i «жiночi» професii? Чому жiнки рiдше опиняються на керiвних посадах, рiдше здобувають «престижну» освiту, частiше працюють на низькооплачуваних роботах?

– Я згодна з тобою, що жiнкам, якi хочуть робити кар'еру, пробитися важче, нiж чоловiкам.

– Ну, а якщо жiнка так вихована, що не уявляе собi iншого iснування, нiж бiля кухнi i дiтей, хiба це справедливо?

– Несправедливо, але й багатьох хлопчикiв батьки виховують у переконаннi, що вища освiта – це марне витрачання часу i грошей. Заробляти на життя можна й без вищоi освiти. Виховання – це кому як пощастить.