На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Ляльковий дім (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Зарубежная литература, Зарубежная драматургия. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Ляльковий дім (збірник)

Автор
Дата выхода
30 мая 2013
🔍 Загляните за кулисы "Ляльковий дім (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Ляльковий дім (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Генрик Ибсен) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Всесвітньо визнаний норвезький драматург Генрік Ібсен (1828-1906), «батько модерної драми», гострому перу якого завдячуємо постанням реалістичного напрямку в сучасному театральному мистецтві, відкрив модерну еру в драматургії завдяки критичному погляду на вікторіанську мораль. Для нього, як і для багатьох скандинавських письменників, чи не найголовнішим було викриття і спростування всього того, що спадково вважалося священним. Ібсен – предтеча мистецтва ХХ століття з його сконденсованістю, експериментальністю і багатомірністю. Секрет сюжетної композиції ібсенівської драматургії – у послідовному розкритті певних таємниць, які відкривають внутрішню дисгармонію героїв, приховувану за зовнішньою оболонкою щасливого життя. Одним з найяскравіших прикладів такого авторського підходу є п'єса «Ляльковий дім», в якій змальований світ автентичних, глибоких переживань людської душі, тих, які не виставляють напоказ.
📚 Читайте "Ляльковий дім (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Ляльковий дім (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Нiчого не обiцяю. Я ненавиджу обiцянки. Що буде – те й буде.
Марта. Вiрно, так i повинно бути. Лишайся тiльки такою, яка ти е, – правдивою i вiрною самiй собi!
Дiна. Так, тiтонько!
Лона (ховае в кишеню якiсь папери, переданi iй Йоганом). Гаразд, гаразд, голубе мiй! А тепер – у дорогу!
Йоган. Так, час не жде. Прощай, Лоно! Спасибi за всю твою любов. Прощай, Марто. І тобi спасибi за вiрну дружбу.
Марта. Прощай, Йогане! Прощай, Дiно! Хай вам Бог посилае щастя у всьому!
Марта i Лона проводжають до тераси Йогана з Дiною, якi потiм швидко виходять через сад.
Лона. Тепер ми обидвi самотнi, Марто. Ти втратила ii, а я – його.
Марта. Ти… його?
Лона. Наполовину я втратила його ще там. Хлопець тiльки про те i мрiяв, щоб зовсiм стати на власнi ноги. Тому я й вигадала, нiби в мене туга за батькiвщиною.
Mарта. Он як! Тепер я розумiю, навiщо ти приiхала. Але вiн знов тебе покличе, Лоно.
Лона. Стару зведену сестру? Нащо вона йому здалася тепер? Яких тiльки зв'язкiв не розривають чоловiки, прагнучи щастя!
Mарта.
Лона. Тримаймося разом, Марто!
Mарта. Хiба ж я можу чимсь бути для тебе?
Лона. Хто ж iнший, як не ти? Обидвi ми з тобою виховали чужих дiтей i от – обидвi осиротiли.
Марта. Так, осиротiли. Скажу тобi ще: я його любила над усе на свiтi.
Лона. Марто! (Схопивши ii за руку.) Невже?
Марта. Все мое життя у цих словах. Я любила i чекала його. Щолiта я чекала, що вiн приiде. І от вiн приiхав – i не помiтив мене.
Лона. Ти його любила? І сама дала йому щастя!
Марта. Як же я могла iнакше, я ж його любила. Так, я його любила. Вiдколи вiн поiхав, жила тiльки для нього. Ти спитаеш: якi в мене були пiдстави сподiватись? О, я гадаю, що все ж були! Та коли вiн повернувся, все минуле нiби стерлося з його пам'ятi, вiн не звернув на мене уваги.
Лона. Дiна заслонила тебе, Марто.
Mарта. І добре, що так сталося. Коли вiн поiхав, ми з ним були однолiтки; коли ж я його знов побачила, – жахлива мить! – я одразу зрозумiла, що тепер я старша вiд нього лiт на десять.
Лона…Нитку його щастя, Марто.
Марта. Так, пряла золоту нитку. Кажу це без гiркоти. Правда ж, Лоно, ми були йому добрими сестрами?
Лона (мiцно ii обiймаючи). Марто!
Бернiк виходить з кабiнету.
Бернiк (звертаючись до когось в кабiнетi).








