На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.

Автор
Дата выхода
25 июля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Антология) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Створення антології літератури Львова вже давно на часі. Адже такої кількості книжок і часописів не видавали ніде в Україні, окрім Львова, ще із Середньовіччя. Вихованці західних університетів, такі як Юрій Котермак (Дрогобич), Павло Русин з Кросна, Себастіян-Фабіян Кльонович та інші, жили у Львові й творили то латиною, то польською, але проявили себе великими патріотами Русі. Давньою писемною українською мовою писали в XVI–XVII ст. Лаврентій і Стефан Зизанії, Іван Борецький, Памво Беринда, Йоаникій Волкович. А ще Іван Вишенський, Юрій Рогатинець, Мелетій Смотрицький. Перші сценічні твори українською мовою теж з'явилися у Львові. То були інтермедії «Продав кота в мішку» та «Найліпший сон».
Перший том антології завершується літературою початку XX ст. і знайомить читачів не тільки з українськими класиками, але й з менш відомими авторами та класиками польської і австрійської літератури, які були пов'язані зі Львовом і Львівщиною. У виданні також представлені народні та літературні казки й оповідання, які зацікавлять широкі читацькі кола.
📚 Читайте "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст." онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Львівська антологія. Том I. Від давніх часів до початку ХХ ст.", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І юж виджу, же межи вами тяжко ся зарятувати,
Хiба мушу в iншi краi вандрувати!
Ось дивiться, панове, який на менi кожух!
Власне, як у спасiв пiст подраний лопух!
Надувся, як доробало, що в нiм сидять квочки,
Власне, як в ямi iз пiр'ям бочки!
Егей, виправа, виправа, власне, як луб!
Тiльки що не до строю краяно, власне, як чернечий кублук.
І от з лихом йому – як лiзе докупи!
Власне, як руно козяче, коли вкинуть до ступи.
Але потреба би його полатати,
Коли би тiльки едвабу достати!
Бо шкода би його шити нитками, хiба купити валовини?
Офримарчив би-м його межи купцями, не бавивши i години,
І усiх би-м вам на могорич великий запросив;
Хоч би-м цiлий лабець з нього пропив,
Не жалував би-м вас пошанувати,
І ведлуг приятельства уконтентувати.
* * *
Христос воскрес, щаслива година!
Благословенная ковбаса i солонина!
А порося до сокола би ся рiвняло,
Бо коби крила мало, то би попiд небеса лiтало!
Так-ем того дiзнав,
Гди-м печеню, i ковбасу, i порося добре затинав.
І так мя тая ковбаса розiбрала,
Аж мя матуся водою одливала
І мовить: «Синку, iще борщику iзварю!»
А по хребту добре кием, по ребру!
Вчорам був пiшов тiлько пiд едно окно спiвати,
А отой чоловiк почав на мене з собаками гукати:
«А улю, люлю, ловiть котюжого сина!
Коби пiймати, добра у нього чуприна!»
А я, неборак, широко ногами ступаю,
А iншим нищим неборакам голосом подаю:
«Утiкайте подалеку тоi хати,
Бо той чоловiк псами i кием хоче нас забiгати!»
Я кричу, а он мя кием став зогрiвати,
Мусив-ем, панове, на дорозi лечи одпочивати.
Гвалт, гвалт, люди добрi, рятуйте,
Або мя старою солониною шмаруйте!
Прошу вас, панове, до доктора мя дайте,
Ачей би-м до здоров'я прийшов, кашi з молоком присилайте!
* * *
Помагай Бог вам, панове мiщане,
І тобi рокови, пане Іване!
А чи знаеш, коли-м до тебе прийшов хлiба просити,
А ти мене хотiв заправити ячмiнь молотити?
А я, тее зрозумiвши, i хлiба не чекав,
Але-м з хати, як опарений, умикав?
Прибiг-ем пiд другую хату i там не дали нiчого,
Але i там сказали: «Го-го-го! Маю я спiвака такого!»
Я, бiгаючи, аж шалений, би-м голодним не зостав
І ледве-м аж на Хоминiм городi двi моркви дiстав.
Аби чим-кольвек свiй галдун напхав.
А певне, не буду служити,
Бо трудно ся з богом бити,
Коли ся не хоче робити.
Волю я, панове, дiвчину якую за себе заживати,
Ачей би i я де мiг паном попом зоставати.










