На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Записки в узголів’ї» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная старинная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Записки в узголів’ї

Автор
Дата выхода
27 декабря 2015
🔍 Загляните за кулисы "Записки в узголів’ї" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Записки в узголів’ї" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Сей-шьонаґон) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Сей-шьонаґон (966 – 1017) – відома японська письменниця. Її «Записки в узголів’ї» – один з кращих творів доби Хейан (794 – 1185), написаний у жанрі дзуйхіцу – філософського ліричного есе, сповіді. Особливістю цього оригінального есеїстичного жанру літератури середньовічної Японії була необмежена свобода авторського письма, без будь-якого заздалегідь складеного плану – своєрідне «слідування пензлю», коли автор записував в окремих, не пов’язаних єдиним стилем, темою та сюжетом розділах (данах) особисті переживання, почуття, емоції, різноманітні роздуми, власні філософські міркування, цікаві спостереження тощо. Перекладений багатьма мовами, цей геніальний твір «золотої доби» японської класичної літератури вже понад тисячу років викликає захоплення багатьох поколінь читачів у всьому світі, до числа яких відтепер мають змогу долучитися й українці.
📚 Читайте "Записки в узголів’ї" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Записки в узголів’ї", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
– Я таким чином хотiв перевiрити на кмiтливiсть кожну з вас, – сказав iмператор i додав: – Адже колись iмператор Ен’ю[36 - Імператор Ен’ю (роки правлiння: 969–984) – батько iмператора Ічiджьо, який, прийнявши чернечий постриг, вiдрiкся вiд престолу.] також наказав своiм пiдлеглим: «Напишiть у цьому зошитi по однiй пiснi». Багато хто зовсiм не хотiв писати, шукали вiдмовки, проте iмператор сказав: «Менi все одно, який у вас почерк, або чи вiдповiдае пiсня порi року». І всi взялися писати. До речi, серед пiдлеглих знаходився наш канцлер, тодi вiн ще був чюджьо третього рангу.
Як хвилi морськi
В Ідзумо
Набiгають на берег щомитi,
Так i думи моi
Лиш до тебе, кохана, линуть!
Але вiн замiнив останнi рядки:
Так i думи моi,
Лиш до тебе, володарю, линуть!
І його за це дуже похвалили.
Коли iмператор розповiв цю iсторiю, у мене раптом через хвилювання виступив пiт. «Молодi дами, напевно, не змогли написати так, як я. Навiть тi, якi завжди пишуть дуже гарно, знiяковiли i не змогли нiчого написати», – подумала я.
Потiм iмператриця дiстала «Збiрку давнiх i нових пiсень» – «Кокiн-шю»[37 - Кокiн-шю (повна назва: Кокiн-вака-шю) – «Збiрка давнiх i нових японських пiсень» – антологiя японськоi поезii (вака) доби Хейан, перша збiрка вiршiв, упорядкована за iмператорським наказом вiд 905 р. комiсiею на чолi з Кi-но Цураюкi.] i почала читати початок танка, пiсля чого промовила: «А тепер скажiть продовження». Ми цi танка вчили напам’ять удень i вночi, проте зараз вони всi плуталися в головi, i навiть тих пiсень, якi зазвичай вискакували з наших вуст, ми не змогли пригадати.
Нарештi одна з високоповажних дам пригадала десь iз десяток пiсень. Проте це зовсiм не означае, що вона гарно розбираеться в поезii. Іншi ще гiрше: хтось згадав п’ять, шiсть, а хтось взагалi лише три. Вони краще б зiзнались одразу. Але споглядати за тим, як вони виправдовувалися, мовляв: «Ну, як же можна вiдмовляти самiй iмператрицi!», – було дуже цiкаво.
А от коли iмператриця читала дамам танка, а тi не могли продовжити, то ii величнiсть вiдмiчала це мiсце в книзi, а дами все нарiкали: «Ну, як же це ми не змогли пригадати, ми ж так ii гарно знали».
Раптом iмператриця почала розповiдати:
– Колись у палацi iмператора Муракамi[38 - Муракамi – японський iмператор (роки правлiння: 947–967).] мешкала одна дама, яка була близька до нього.





