Записки в узголів’ї

] на що Нарiмаса вiдповiв:

– А якого кольору мае бути вбрання, яке вона одягае зверху? – І знову молодi дами засмiялись.

– До того ж, для маленькоi принцеси звичайний посуд зовсiм не пiдходить. Треба зробити малесенькi чашечки та малесенький пiднос.

– Саме так. А прислуговувати iй мають дiвчата у таких же «одежинах», – пiдхопила я.

– Не смiйся з чесного та порядного Нарiмаси, – посварила мене iмператриця. Але навiть це з вуст iмператрицi прозвучало прекрасно.

Одного дня мене покликали i сказали: «З тобою хоче поговорити хазяiн».

– Ну, i як цього разу вiн нас насмiшить? Але пiди послухай, що вiн скаже.

Коли я прийшла до господаря, то почула наступне:

– Я розповiв своему братовi iсторiю з воротами. Вiн був дуже вражений вашою дотепнiстю i хоче зустрiтися з вами якомога скорiше.

Я думала, вiн пригадае подii вчорашньоi ночi, а вiн наостанок лише сказав:

– Сподiваюсь, що наступного разу у мене вийде побути у вас довше.

– Що вiн хотiв? – запитала iмператриця.

Я розповiла все, як було.

Придворнi дами розсмiялись:

– Мiг би i не викликати спецiально за цим до себе, а просто сказати це при всiх.

– Але ж вiн вiд щирого серця це робить, поважае свого брата i, до того ж, хотiв, щоб ти дiзналася якомога швидше про його похвалу.

У цю мить iмператриця була неймовiрно прекрасна!

7. Панi кiшка нашого палацу

У нашому палацi е дуже мила кiшка,[23 - Кiшки в епоху Хейан були дуже цiнними i рiдкiсними тваринами, iх тiльки починали завозити до краiни.] за що iмператриця надала iй звання п’ятого рангу i наказала охороняти.

Проте одного дня, коли «ii величнiсть» кiшка лягла на верандi, нянька на iм’я Ума-но-мьобу[24 - Мьобу – звання фрейлiни середнього рангу.] посварила: «Заходь у дiм, негарно так розлягатись!». Однак кiшка проiгнорувала ii i продовжувала спокiйно грiтися на сонечку.

– Окiнамаро, ану йди сюди! Покусай цю кiшку.

Собака кинувся за кiшкою, а та швиденько – до опочивалень iмператора. Його Величнiсть же одразу, щоб захистити кiшку, взяв ii до себе, опiсля розгнiвався та покликав слуг, наказавши:

– Побити Окiнамаро! Вiдiслати його негайно на Собачий острiв!

Ума-но-мьобу також не залишилася без покарання.

– Залишити ii без посади!

Пiсля цього няньку бiльше не бачили при дворi. Собаку ж погнали за ворота.

– А як гарно вiн iшов у процесii донедавна. Сам То-но-бен[25 - То-но бен – цензор; куродо – начальник придворних служителiв шостого рангу, який очолював штат прислуги iмператорського палацу.