Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

У туркменських вiруваннях i легендах Буркут надiлений i цiею властивiстю.

Чарджуй. Мiсцевi мешканцi

Продаж молока

* * *

Не зволiкай, юначе, бачити цей свiт,

Хай спогад юних лiт благих залишиться.

Краплини радощiв в сумнiй безоднi бiд

Збирай, кохай, мандруй, хай добрий слiд залишиться.

Життя нам треба, наче дiвчину, любить,

Лише невдахам вiк нудний в образi жить.

Кочiвники пiдуть, i пiсня вiдзвучить,

Та все ж вiд колеса в пустелi слiд залишиться.

І скаже Кемiне[21 - Кемiне (Мамедвелi; 1770–1840) – туркменський поет-класик.

Народився в родинi дехкан (дехканин, дайханин – селянин, землероб), усе життя бiдував. Навчався в медресе Бухари при пiдтримцi родичiв. Поневiрявся на чужинi, батрачив у Хiвi. Прославився правдолюбством та гострим язиком, що й заважало йому у досягненнi життевих благ. Велика кiлькiсть анекдотiв про Кемiне присвячена його легендарному рваному кожуховi.] помреш i ти, на жаль,

Прах вiддаси землi, i вiдлетить душа,

Переберуть твою скарбницю до гроша,

Але синам твоiм увесь цей свiт залишиться.

    Кемiне

* * *

Багато хто заздрив винахiдливостi i дотепностi Кемiне, завдяки яким вiн вiдбивав нападки пiра.[22 - Пiр – духовний наставник, священик, керiвник общини вiруючих мусульман.]

– Де ти ховаеш мiшок iз своiми жартами i влучними слiвцями? – запитували вони у Кемiне. – Ми б хотiли його вкрасти.

– Вам доведеться вкрасти мого кожуха, – розсмiявся поет. – Усе дiло в ньому. У кожному швi – жарт, пiд кожною латкою – дотеп.

Усе життя Кемiне проходив в одному й тому самому кожусi. Вiн був старий – латка на латцi.

Якось навколо нього зiбралася молодь. Один хлопець запитав:

– Молла[23 - Молла (мулла) – мусульманська духовна особа; iнколи так називали учителя або просто грамотну людину.] Кемiне, коли було пошито вашого кожуха?

– Юнi друзi, – вiдповiв поет, – не задавайте менi таких важких запитань. Мiй кожух створювався не один рiк. Ось ця латка, наприклад, була пришита п'ять рокiв тому, а он та – десять.

Наступного разу показуйте яка саме частина кожуха вас цiкавить.

* * *

Вейс-баба

Вейс-баба (Вейсель-кара) у туркменiв покровитель розведення верблюдiв. Вiн посилае героевi крилатого нара – казкового одногорбого верблюда, який швидко доставляе його до потрiбного мiсця. Чудесний нар (арабське «джелмай») зустрiчаеться i в епосi, наприклад, у «Книзi мого дiда Коркута»: «Щоб врятувати свое життя, вiн вирiшив змiнити мiсце свого проживання.