Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Тодi зла перi наказала двом iншим перi:

– Ідiть перенесiть батькiв Маммедджана.

Перi полетiли, пiдхопили Бахаветдiна-Верблюда i його дружину у той час, коли тi спали, i тихенько перенесли iх у прекрасний дiм. Бахаветдiн-Верблюд вiдкрив очi i промовив:

– Дружино, чуеш, дружино, думаеться менi, що ми померли i потрапили на той свiт.

– А я думаю, – сказала дружина, – що це Маммедджан перенiс нас у цей дiм, де пахне усiлякою всячиною.

– Та нi, – заперечував Бахаветдiн, – ми, мабуть померли i потрапили в рай.

Через деякий час з'явилися Маммедджан i перi. Привiталися вони з батьками, i всi почали одне одного розпитувати.

– Синку, а як здоров'я нашоi рiднi? – запитав Бахаветдiн.

– Я сам хочу запитати тебе про наших родичiв, батьку, а ти запитуеш у мене, – вiдповiдав Маммедджан.

– Так хiба ми не померли i не потрапили на той свiт? – запитав тодi Бахаветдiн.

– Нi, батьку, ви не померли i знаходитесь на цьому свiтi, – сказав Маммедджан.

І тут батько з сином i всi навколо зрадiли.

* * *

Бiбi Патма

У туркменiв покровителька жiночих робiт. Персонаж походить вiд образу мусульманськоi святоi Фатiми. Фатiма в мусульманськiй традицii мiфологiзований образ дочки Мухаммада. Небагата подiями iсторiя життя реальноi Фатiми (померла у 633 р.) доповнюеться в мусульманському переказi епiзодами, якi свiдчать про «святiсть» Фатiми i пiдтверджують «чудеса», якi вона творить. Їi народження оголошують «чудесним», а шлюб з Алi – рiшення Аллаха. За переказами, в день Страшного суду Фатiма посяде почесне мiсце, а з ii нащадкiв будуть виходити махдi.

[19 - Махдi – у мусульманськiй мiфологii «ведена» (Аллахом) людина, обновитель вiри напередоднi Страшного суду свого роду месiя.] Вважаеться, що Фатiма здатна захищати людей вiд злих сил. Як розповiдають, ще Мухаммад змiг вберегтися вiд проклять ворогiв, оточивши себе членами родини Фатiми. Традицiйний символ-оберiг – рука з розведеними в рiзнi боки пальцями – часто називаеться «рукою Фатiми».

* * *

Твори добро

Твори добро, вiд бiд людських душi не вiдвертай,

Чи гiдний вчинок, а чи нi – ти не суди i край.

Доки живеш, ти добрим будь, живи в iм'я добра.

І добрих справ iз рук своiх нiяк не випускай.

Сам пильним оком примiчай нещастя i бiду,

Хто потерпае вiд недуг, ти лiки йому дай.

Для гостя дверi вiдчини, гостинним будь завжди —

Знайомий вiн тобi, чи нi, як друга пригощай.

О Кятiбi,[20 - Кятiбi (1803–1881) – туркменський поет.