На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Культурология. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану

Автор
Жанр
Дата выхода
13 февраля 2015
🔍 Загляните за кулисы "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Олексій Кононенко) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
У книзі вперше українською мовою у найповнішому викладі зібрані персонажі туркменської міфології, фольклору, епосу. Словникові статті про надзвичайних персонажів проілюстровані казками, легендами, прислів'ями, приказками, поезією сучасних та давніх туркменських поетів у літературному перекладі. Вперше українською мовою перекладені літературні пам'ятки «Книга мого діда Коркута», «Родовід туркменів» Абу-л-Газі, «Подорож до Середньої Азії» угорського мандрівника Армінія Вамбері. Читач, знайомлячись з побутом, звичаями та повір'ями давнини, немовби занурюється у життя племен та народностей, які утворили сьогоднішній процвітаючий Туркменістан.
📚 Читайте "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Біла юрта. Міфологія та епос Туркменістану", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Серед могил давнiх людей на глибинi трохи бiльше пiвметра вiд сучасноi поверхнi було виявлено поховання лошати, що лежало у повному анатомiчному порядку, як i похованi поруч люди, на правому боцi, у загальному пiвнiчному напрямi, з однiею лиш суттевою рiзницею – без голови.
Очевидно, що голова була спецiально вiддiлена вiд тiла лошати – це засвiдчуе складнi ритуальнi обряди, пов'язанi з культовими похованнями тварин, якi посiдали особливе мiсце у середовищi мiсцевого населення. Той факт, що в могилi було поховане саме лоша (а не дорослий кiнь), не викликае нiяких сумнiвiв – це була вже домашня тварина, яка народилася тут, а не потрапила звiдкись.
У Гонур-депе серед багатьох знайдених виробiв виявилося п'ять бронзових, срiбних i фаянсових сигнальних труб – духових музичних iнструментiв з широким отвором. Інколи в серединi них робилися скульптурнi зображення, ймовiрно, що реальних людських облич.
Ранiше археологи знаходили такi рiжки пiд час розкопок давньоi Бактрii (Пiвнiчний Афганiстан), але дотепер жодного подiбного предмета не зустрiчалося в Маргушi.
Конярство в архаiчнiй краiнi Маргуш було досить розвиненим. Це пiдтверджуе ще одна знахiдка: в однiй з багатих могил гонурського некрополя виявлена мiнiатюрна бронзова скульптура у виглядi голови коня з довгою шиею, сторожко пiднятими вухами i великими, як у ахалтекiнця, очима. Цей унiкальний вирiб довжиною всього 7 см був навершям дерев'яного цiпка, який зотлiв за тисячi рокiв перебування в землi.
Із сюжетiв, що оповiдають про пригоди людей, якi походять вiд тварин, у Туркменii найрозповсюдженiшими казки е про сина ведмедя, що зберiгае у своему iменi вказiвку на свое походження: Айi-бек, Айi-огли, Айi-али-Кара. Цi казки теж свiдчать про послаблення старих вiрувань; син виростае, убивае батька-ведмедя i повертаеться з матiр'ю до ii рiднi.







