На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
За садом покоiлася мертва оселя Пантелових предкiв, бо нiхто з них не вмиротворювався поруч з людьми на цвинтарi бiля гонтовоi церковцi – iнший то був рiд, iншого колiна.
– А тебе я, Насте, не тримаю, свiт широкий, – водно говорив дочцi Пантела, та це так, аби говорити, знав бо: Настя чи не дужче вiд нього коренем у цей горб вросла. Як уже вiд Юрка вiдреклася…
Село бiгло вздовж рiчки аж до скелi, пiд якою звили собi гнiздо колишнi шатровi цигани, а звiдти текла вже самотньо i була нiжнiшою, а ii берегом аж до потiччя щодня вранцi квапилася до лiсничiвськоi контори Пантелова Настя, чужою минала чуже iй село, чужою верталася на свою вповиту мовчазнiстю гору, на яку не ходили люди.
Тут будет реклама 1
Так якось уже повелося в Пантели, що нiхто в селi не був йому потрiбний. Предкам – так, а йому – нi. Його предкам корилися люди, Пантелi вже не хотiли, а рiвним бути – по роду не штимувало.
Тут будет реклама 2
Прадiд опришкував, на людей з гiр дивився; дiд – той уже з пушкарями на опришкiв полював – теж з висоти жандармського постерунку гордо позирав; тато ватагував на полонинi; Пантела простим мусить бути, але ж гонор залишився предковiчним.
Та й навiщо йому тi люди? В колгоспи зiбралися, паi дiлять, а вiн усе мае свое. Правда, iнколи облюбовував якусь рiч у односельцiв, але хiба то мусиш таки вже мати, щоб просити чи торгуватися? Можна й дочекатись – терпеливо, статечно – i диви, само в руки прийде.
Тут будет реклама 3
Тож такоi черешнi, як у вчителя, що на пенсii, нiхто не мав i навiть не бачив: ягоди брунатно-бiлi i великi, небезмай, як волоський горiх. Який би то, людоньки, вони попит мали по п’ятницях на базарi, а в учителя дарма марнуються, горобцi вiд них жирiють. Пробирався якось Пантела ранньою весною до тiеi черешнi за гiлочкою, щоб нащепити на своiй, та не прийнявся зраз.Тут будет реклама 4
А ось помер старий учитель, вдова до мiста перебралася – не забере ж черешеньки з собою, то й перекочувала вона разом з кубометром прiлоi землi на гору до Пантели… Було ще й таке колись: людей виселювали. Дехто з сiльських поводився тодi нiби на лiцитацii: брав, бо то куркульське, нiс до себе, бо то багацьке, а потiм мусив вiддавати. А Пантела не гнався за людським добром.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
