На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
1 чтение
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
І вже iй не до снiданку – впасти може Ілько по дорозi, прикурiла пiдпалка в казанi, покликала дочку: готуй сама снiданок, бо я на Багровець маю побiгти; знае Олена, що не на Багровець, але бере кавуш i мiшае пiдпалку. А Катерина побiгла, i ще крiзь вiкно бачила дочка: на Погар подалася, i жаль Оленi маму, i рада, що старiсть роками не мiряеться.
А Ілько вже пройшов через лiс, нога все бiльше нила: давним-давно, ще за ковпакiвцiв, поцiлила його нiмецька куля, перебила сухожилля. Та поки був молодший, якось ходив, а тепер гнити почало, але нiкому нiчого не каже, бо встановлять iнвалiднiсть i на пенсiю пошлють.
Тут будет реклама 1
А тодi лiс осиротiе, таки насправдi осиротiе лiс, – переконував себе Ілько, – хто ж без нього догляне саджанцi на Погарi? Та добре знае, що сиротою залишиться вiн сам, i сюди приходитиме хiба тiльки гостем. І дерева, яким вiн зараз господар i суддя – оцьому жити, а тому нi, – байдуже поглядатимуть на зайду, не пiдiйде олень iсти сiль з його рук, i ведмiдь зареве на нього – непрошеного гостя.Тут будет реклама 2
Як тодi жити самому? І саджанцi на Погарi всохнуть: iх нiхто не догляне так, як вiн. Бо в кожного е жiнка, дiти, а в нього – тiльки лiс.
Ілько вийшов на Погар i схилив голову над лiсовим цвинтарищем: злочинна людська рука спустошила тут життя. Дерево трупiшiе на землi, лежать нiкому не потрiбнi мерцi, вмiли зрубати, та не змогли стягти звiдси ялицi, i назвали люди дикий цвинтар Погарем – згарищем, i кублились на ньому тепер лише гадюки, а небо хмурилось тут завжди, дивлячись на людське безглуздя.
Тут будет реклама 3
Та вже почали тягнутись до сонця молодi смерiчки, воскресае зруйноване життя лiсу, якби ще так людське воскресало. Тож легше було Ільковi йти на Погар, нiж на Маковицю.
Як ще був парубком, то мрiяв лише про рушницю, бо на поле надii не мав. А рушницею можна було прогодуватися. І таки за ягоди настарав грошей, купив у жаб’евського корчмаря австрiйський манлiхер, який гепав, мов гармата, i кабана вбивав наповал за першим разом. Полiцаi не могли впiймати Ілька зi зброею, ховав вiн свiй манлiхер на нiч у сiно, а тодi сам до Катерини йшов на високу Маковицю i любив – один Господь знае, як любив Ілько Катерину.
Тут будет реклама 4
Настарав грошей за кабанячi шкури, якраз стiльки настарав, що на штраф, коли полiцаi таки його спiймали. Тодi подався в Уторопи на солянi банi, бо ж треба заробити, не проживеш з Катериною на ягодах. Через ту сiль до тюрми вгараздив, а коли повернувся, Катерина вже була з дитиною.
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
