На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Осінні узори» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная зарубежная литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Осінні узори
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
17 мая 2016
🔍 Загляните за кулисы "Осінні узори" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Осінні узори" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции (Роман Іваничук) и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Роман Іваничук (нар. 1929 р.) – відомий український письменник, громадський діяч, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, Герой України. У доробку патріарха української історичної романістики двадцять історичних романів, якими він намагається, за його висловом, «внести дрібку своєї праці для збереження й повернення історичної пам’яті в народі», служити йому «мечем і мислію». Художнє слово стало для Романа Іваничука саме такою зброєю.
«Осінні узори» – це книжка про звичайних людей, добірка новел і оповідань, написаних у різні роки, з сюжетами, вихопленими просто з життя. Це своєрідна сповідь письменника-життєлюба, літописця не тільки сивої давнини, але й своєї епохи. В його творах можна знайти атмосферу, настрій, образи, запахи й смаки улюблених міст і місць, як вони закарбувалися у пам’яті автора. Тут є все – радість, печаль, краса, усмішка, кохання, надія і сміх. А головне – в оповідках (як їх називає автор) є мудрість. Справжня мудрість бачити світло навіть у сутінках і віддавати любов беззастережно і чесно. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.
📚 Читайте "Осінні узори" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Осінні узори", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Гаврило вже обiгрiвся, розстебнув куртку, матове свiтло iз завiяних шибок блiдо лягло на дрiбно списаний листок, застигли Марiiнi зволоженi очi. Гаврило читав листа вiд дочки Аннички, яка першою вибавилася в цiй хатi.
Слухае баба Марiя, а лист довгий-предовгий, то такий лист, що в одному написаному словi – цiлих тисячу, за одну хвилину Гаврилового читання пробiгають роки. То дуже довгий лист.
«Я одна у вас, мамо, i не знаю…»
Одна, певно, що одна… Я ж не вiддавалася пiсля того, як твого тата полiцаi забили за тютюн.
Тут будет реклама 1
За десять стеблин бакуну, що викохав за хатою, бо на монопольний грошей не було (вiчно тих грошей нема в хлопа, чого воно так?), за тих десять стебел, Боженьку милий, злупцювали його отут, на подвiр’i, як шкiдливого пса, i пiшли. А вiн похирляв з рiк, вже й курити не хотiв, та й умер. То-м не вiддавалася бiльше, бо нiхто не хапав бiдну, та й не дуже показну, а не гуляла зроду, то певно, що мусиш одна в мене бути…
«І не знаю, що вас там у горах тримае…»
Якби то хто знав, дитино, що за сила тримае гуцула в горах? Зiйде на доли – хлiба там дунаем i рук до нього завжди треба, а вiн подивиться, поробить, огузок зерна на плечi та й далi на свое камiння, на кряжi – овець глядiти, лiс рубати, пiсню спiвати i дивитися в небо…
«Ну, колись бiда була в людей, то й ви…»
Як у людей, то й у мене, донько.
Тут будет реклама 2
Бо всi пiд одним небом живемо, то й мусимо дiлитися лихом, а чи щастям. Тодi кожен мав свого до нового, а в нас таки легше. Чоловiка мого давно не стало, жаль притупився, а в iнших – як свiжа рана: того в Нiмеччину вивезли, другого тут-таки замордували, той потiм на вiйну пiшов, i лише карточку по ньому прислали, а деякi отут такого наробили, що нiхто не знав, куди дiватись… Юлина, зведениця, хто б сподiвався – схрон у ii стодолi знайшли, порожнiй уже.Тут будет реклама 3
За то й засудили. А Настуньку я взяла, бо маленька була. Дозволили взяти. Якi там у Юлини ще грiхи були – не знаю, але дитина – що воно винно? А ти вже на той час високi школи закiнчила, вiддалася, жити ви почали добре – одне лише, що з першою моею внучкою бiдували трiшки.Тут будет реклама 4
Але там у вас i ясла, i садочки, а тут цього не було, пропала б тодi Настунька, то я не могла iнакше…
«Потiм… ви якiсь дивнi, мамо. Що вас примусило другу дитину брати – з хати, вiд батькiв?»
Бог вiдае, Анничко… Є щось таке в серцi людини – вiк про нього не знаеш, а воно, диви, та й обiзветься раптом у грудях i скаже тобi: «Так мусиш зробити».
Мнения
О книге «Осінні узори» ещё никто не оставил отзыв — у вас есть шанс стать первым, чьё мнение задаст тон всему обсуждению! Поделитесь впечатлениями, эмоциями, замечаниями или рекомендациями. Ваш отзыв не только добавит живого голоса к произведению, но и поможет будущим читателям понять, стоит ли им открыть эту книгу. Не держите мысли при себе — ваше слово имеет значение!
Другие книги автора
Если «Осінні узори» пришлась вам по душе, самое время открыть для себя другие работы Роман Іваничук! В этой подборке — только произведения того же автора, чтобы вы могли глубже погрузиться в его творческий мир и насладиться схожим стилем, темами и атмосферой. Возможно, следующая книга станет для вас ещё более ярким открытием.
