На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Автохтони» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Автохтони

Автор
Дата выхода
30 ноября 2016
🔍 Загляните за кулисы "Автохтони" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Автохтони" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Марія Галіна – відома російська поетка та письменниця українського походження, біолог за освітою, лауреат численних літературних премій з поезії, прози та фантастичної прози (зокрема двічі – персональної премії Бориса Стругацького). Химерна проза Марії Галіної набула визнання критиків та завоювала любов читачів.
Роман «Автохтони» російською вийшов друком у 2015 році і був відзначений критикою як одна з найяскравіших літературних подій року.
До безіменного міфічного міста, яке багатьом, однак, видасться знайомим, прибуває такий самий безіменний герой – людина без імені і без персональної історії. Взагалі, він начебто мистецтвознавець, який приїхав, щоб написати статтю про постановку безмаль столітньої давнини опери «Смерть Петронія».
Тіні оживають, місто наповнюється вихідцями з минулого, яке начебто давно завершилося, але водночас триває. Оперна співачка, вбита просто на сцені ревнивим коханцем, відроджується у власній напівбожевільній праонуці; офіціантка в місцевому кафе працює тут, за її власними словами, з кінця XVIII століття, а всюдисущий старигань, якого головний герой винаймає як консультанта, схоже, і зовсім вічний. Усі разом вони формують дивну і відмерлу расу стародавніх мешканців цього міста – похмурих і загадкових автохтонів…
📚 Читайте "Автохтони" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Автохтони", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Як поводитися, коли влада огидна, а ти достатньо блискучий i розумний, щоби пробитися до верхiв? Щоби впливати на тирана, щоби пом’якшити його натуру, врятувати краiну вiд ганьби. Вiд загибелi… Вiд безсоромностi, зухвалоi брехнi, коли чорне видаеться за бiле. Що робити, щоб стати своiм? Прикидатися злодiем, якщо влада краде? Вбивцею, коли влада вбивае? Розпусником, якщо влада впаде в розпусту? До якоi межi прикидатися? Тобто чи е ти розпусником, якщо нiбито не вдаешся у розпусту без останку, не вважаеш ii розпустою, а так, низкою професiйних обов’язкiв.
– Думаете, я, – Шпет притискав до себе альбом iз такою силою, що блiдi пальцi майже потонули у ворсi, – думаете, я… що менi доводилося криводушити? Лягати пiд владу? Це Любецький iз драматичного був усiм вiдомою проституткою! «Борги нашi» ставив, «Вас викликае Таймир», «Любов Ярову» ставив…
Господи, подумав вiн, старий дурень вирiшив, що я iронiзую.
– А в нас – у нас що? Що ставили до Першоi свiтовоi, те саме й за советiв. «Аiду» ту ж саму.
Шпет iз гiднiстю поклав альбом на стосик таких самих альбомiв i поправив пiзанську вежу.
– Ось ви молодий, вам революцiю подавай! Ось, авангардом займаетеся.
– Сторiчноi давнини, – нагадав вiн.
– Та годi вам, яка рiзниця! Авангард i е авангард. Дир бул щил який-небудь. А консерватизм – це прекрасно, консерватизм не пiдданий швидкоплинному.










