На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Лариска сiла бiля дзеркала, заплющила очi i затремтiла… Я взяла ii праву руку, опустила ii пальцi в мисочку з рiдиною i заходилася водити ними по ii обличчю та волоссю, бурмочучи-примовляючи:
– Ряджений-наречений, приходь до мене на вечерю, а не хочеш вечеряти – приходь стригтися… – таку маячню я верзла, натхненно iмпровiзуючи, доки не приспала Ларисчину пильнiсть.
– Свiтло! – рiзко дала я команду Валi, й та клацнула вимикачем.
– Дивись! – закомандувала я Ларисцi.
І Лариска розплющила очi.
– І-i-i-i!!! – заверещала Лариска, i Валя вимкнула свiтло. – А-а-а-а!!! Що це?! Хто це?!
У дверi щосили загримали ногами, i пролунав крик:
– Лари-и-иса!!! Вийди на мiй голос, Лари-и-иса!!! Я ту-ут, Лариса, пiдслю-ю-юхую! Мамою клянусь!
Одне слово, довелося зiзнатися, що в мисочку з водою ми додали коричневоi гуашi.
Добре, що в Лариски було почуття гумору. Вона заспокоiлася, посмiялася та вмилася. Я урочисто, немов медсестра в пологовому, вийшла до Ісмаiла в коридор i повiдомила, що у дзеркалi був хтось смаглявий, кудлатий i страшний – як ти, Ісмаiл.
Ісмаiл засяяв, очi його стали вологими, вiн зашепотiв-зашепотiв, погладжуючи обличчя руками, поглядаючи на стелю, дякуючи комусь там, нагорi.
За пiвгодини ми вiдчинили салон ворожiння для всiх охочих, додаючи у воду i зелену, i синю, i червону гуаш. Всеньку нiч iз кiмнати 45 iз зойками вилiтали ошалiлi дiвчата з рiзнобарвними фiзiономiями. От котрась iз них, незадоволена результатом ворожiння, поскаржилася на мене до деканату.
Ярослав Іванович – наш дорогий Ярослав Іванович, свiтлiшоi людини хтозна, чи знайдеш нинi на землi, – не дав ходу справi, як менi погрожували, а насварив i вiдпустив складати iспит iз теорграматики.









