На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ісмаiл обiцяв: «Мамою клянусь!»
Кава по-вiденськи
У нашому дворi в Чернiвцях у часи мого дитинства мешкав винятковоi вроди чоловiк, двiрник за фахом, фiлософ за покликанням, вiсiмдесятирiчний аристократ iз мiтлою на прiзвище Гельмер, за нацiональнiстю нiмець. Гельмер знав п’ять мов i трiшки латину, щоправда, частенько потрапляв у запоi i тодi розмовляв одразу всiма вiдомими та не вiдомими йому мовами. А п’ять мов – У «Черновiцах» це була норма – нiмецька, iдiш, румунська, украiнська, польська… Ось трiшки латина – то вже була якась освiта.
Дядько Гаррi Гельмер, наш двiрник, розповiдав якось, сидячи у дворi в теплих лiтнiх м’яких сутiнках, як його батько, управитель Чернiвецькоi гудзиковоi фабрики, частенько iздив до Вiдня. У справах. Або вiдпочити. Взагалi в тi часи, коли Чернiвцi (тодi Черновiц) ще були Австрiею, портрети цiсаря Франца Йосифа висiли в кожнiй вiтринi, а бравi революцiйнi матроси курили своi папироси в iншому мiсцi, далеко вiд нашого мiнiатюрного, витонченого, елегантного мiста, було модно iздити до Вiдня.
Ось про це докладнiше.
Бено Гельмер, управитель гудзиковоi фабрики, чепуристий молодик, трiшки дивакуватий, трiшки сором’язливий, добрий, веселий, розумний та допитливий, познайомився на щорiчному балi Банкiвськоi Спiлки з чарiвною дiвчиною на iм’я Стефанiя, добре вихованою, освiченою – гiмназiя, мови, фортепiано, манери… З родини доктора Брахвiта, чернiвецького свiтила.
Зрозумiло, що для Стефанii мадам Замзон завела цiлу течку – двое полякiв-студентiв, один нiмець, один австрiець iз палати адвокатiв та ще один прекрасний юнак, яким – ви правильно подумали – саме i був Бено Гельмер.









