На нашем ресурсе вы можете полностью погрузиться в мир книги «Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)» — читайте её онлайн бесплатно в полной, несокращённой версии. Если предпочитаете слушать — воспользуйтесь аудиоформатом; хотите сохранить — скачайте через торрент в fb2. Жанр произведения — Серьезное чтение, Современная проза, Современная русская литература. Также на странице доступно подробное описание, авторская аннотация, краткое содержание и живые отзывы читателей. Мы постоянно пополняем библиотеку и улучшаем сервис, чтобы создавать лучшее пространство для всех ценителей качественной литературы.
Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)

Автор
Дата выхода
11 апреля 2017
🔍 Загляните за кулисы "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — аннотация, авторский взгляд и ключевые моменты
Перед погружением в полный текст предлагаем познакомиться с произведением поближе. Здесь собраны авторские заметки, аннотация и краткое содержание "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" — всё, что поможет понять глубину замысла и подготовиться к чтению. Материалы представлены в оригинальной авторской редакции () и сохраняют аутентичность произведения. Если чего-то не хватает — сообщите нам в комментариях, и мы дополним описание. Читайте мнения других участников сообщества: их отзывы часто раскрывают скрытые смыслы и добавляют новые грани понимания. А после прочтения обязательно вернитесь сюда — ваш отзыв станет ценным вкладом в общее обсуждение книги.
Описание книги
Маріанна Гончарова – автор цілковито своєрідний. Історії, які вона розповідає, вихоплені з повітря, з подвір’я, з поля, з маленького провінційного містечка – з усіма нісенітницями, випадковостями і неймовірною чарівністю. Її герої – прості люди, навіть їхніх імен не запам’ятаєш, але ніколи не забудеш ці живі образи, хоч би хто то не був: інтелігентний і трошки заляканий дантист чи закохана в шляхетного хлопця красуня панночка, веселі відчайдушні цигани чи дивакуваті, але щирі весільні музики чи відважні безкомпромісні прикордонники. Письменниця з гумором й іронією розповідає про буденне життя своєї родини і знайомих (зокрема, й знайомих звірів і птахів), свого міста та свого рідного краю.
Світ Маріанни Гончарової – це світ, в якому відбуваються яскраві добрі чудеса і де будь-яка істота – не важливо, людина це чи, скажімо, птах, завжди може знайти собі справжнього друга. І навіть любов. А отже, стати щасливою…
📚 Читайте "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)" онлайн — полный текст книги доступен бесплатно
Перед вами — полная электронная версия книги "Там, де ми живемо. Буковинські оповідання (збірник)", адаптированная для комфортного онлайн-чтения. Мы разбили произведение на страницы для удобной навигации, а умная система запоминает, на какой странице вы остановились — можно закрыть браузер и вернуться к чтению позже, не тратя время на поиски. Персонализируйте процесс: меняйте шрифты, размер текста и фон под свои предпочтения. Погружайтесь в мир литературы где угодно и когда угодно — любимые книги теперь всегда под рукой.
Текст книги
Ось там, щойно вiдчинивши його пiсля реконструкцii, вiн i познайомився iз сеньйорою, котра дружила з мавпою.
Дуже заможна була бабуся, дуже вередлива та примхлива. До всього ще й випивала… А тут – Рiздво. Ну, вся ii численна родина, спадкоемцi-нахлiбники одне одного застерiгають: дивiться, мовляв, щоб бабуся наша не дременула. Бо нап’еться десь у барi та й пiде буянити, нас ганьбити, родину шанованих каталонцiв, адвокатiв i лiкарiв. А в семи няньок… ну ви ж знаете… Одне слово, змилась бабуська.
Ось тут би я хотiла побачити завжди спокiйне та незворушне обличчя мого брата. Ох, як би я хотiла це побачити… Коли бiля вхiдних дверей тихо дзенькнув дзвiночок, i в бар тiнню прошмигнула престарiла сеньйора, а на капелюсi в неi сидiла маленька мавпочка!!! Ось тодi Валька ловив свою щелепу, що рiзко полетiла долу вiд несподiванки!.
Так вiн iз ними познайомився. Вона запитала, чи немае в барi окремого кабiнету, була допущена у Вальчину особисту кiмнату вiдпочинку й отримала двi порцii текiли з льодом. Бабуся та мавпочка виявилися не лише близькими й нiжними подругами. Але ще й сестрами по пляшцi. Обидвi – i мiльйонерка, i мавпа – пили, як коняки. Текiлу вони глушили нарiвнi i за всiма правилами: сiль з великого пальця, горiлка, лимон, а потiм обмiн теплими змовницькими поглядами.
Отаке. Вiдходячи в iнший свiт, бабуся заповiла бiльшу частину свого статку не каталонцям, а мавпочцi. Тепер прямi мавпоччинi опiкуни водять тваринку до Вальчиного бару, причому вона вiдмовляеться ходити або сидiти на руках, а погоджуеться iхати лише в когось на головi. І попередньо на голову треба вдягти пошарпаного бабусиного капелюха.









